2 – А с/с Згідно розкладу Основи медсестринства Прийом пацієнтів

Викладач	Салахетдінова Я.О.
Предмет	Основи медсестринства
Група	2 – А с/с
Дата	Згідно розкладу
Тема № 26 Практичне заняття	Прийом пацієнтів
Електронна адреса для відповідей salahetdinovayana@ukr.net

СХЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

Актуальність теми:

тема має велике значення в професійній діяльності фельдшера; від своєчасного і правильно організованого прийому пацієнтів залежить успіх лікування, попередження розповсюдження внутрішньо лікарняної інфекції, профілактика ускладнень у пацієнтів

Цілі практичного заняття:

Знати:

- мати уявлення про особливості роботи медичного працівника приймального відділення, відповідальність за свою роботу;

- функціональні обов’язки медичного працівника приймального відділення;

- організацію розташування та устрій приймального відділення;

- можливі варіанти госпіталізації хворих у приймальне відділення;

- особливості транспортування пацієнтів із  деякими  захворюваннями  внутрішніх органів і травмами.

Вміти:

- провести огляд пацієнтів, оформити  медичну документацію на пацієнта, госпіталізованого до лікувального відділення стаціонару;

-  здійснити  санітарне оброблення хворого;

-  надавати невідкладну допомогу пацієнтам;

- транспортувати пацієнтів;

- підтримувати  санітарно – протиепідемічний режим у приймальному відділенні;

- здійснити антропометричне дослідження;

- оформлення титульного листка «Медичної карти стаціонарного хворого», Статистичної карти вибулого  зі стаціонару, реєстрація пацієнта в «Журналі обліку прийому хворих і відмов у госпіталізації», заповнення «Екстреного повідомлення» в СЕС про інфекційне захворювання

Зміст теми заняття:

            ТИПИ ПРИЙМАЛЬНИХ ВІДДІЛЕНЬ:

1)      Централізоване приймальне відділення – знаходиться в одному корпусі з іншими відділеннями лікарні, що створюється у багатопрофільних неінфекційних  лікарнях.

2)      Децентралізоване приймальне відділення – розташовується в окремому корпусі або в одному з лікувальних корпусів, де знаходиться відділення реанімації або хірургічне відділення. Створюється на базі інфекційних відділень, пологових будинків.

            ОСНОВНІ ФУНКЦІЇПРИЙМАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ ЛІКАРНІ

1)      Прийом і реєстрація  пацієнтів, що поступають до стаціонару.

2)      Огляд, об’єктивне обстеження пацієнта та первинна  діагностика.

3)      Санітарне оброблення пацієнтів.

4)      Транспортування пацієнтів у лікувальне відділення.

5)      Надання невідкладної допомоги пацієнтам.

6)      Здійснення довідково – інформаційної роботи.

            ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБОВЯЗКИ МЕДИЧНОГО ПРАЦІВНИКА ПРИЙМАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ

Медичний працівникповиннен знати:

1.      Нормативні документи (накази) МОЗ України з питань санітарно – протиепідемічного режиму лікувально – профілактичних установ.

2.      Правила дотримання санітарно – протиепідемічного режиму у приймальному відділенні.

3.      Правила приготування дезінфекційних розчинів і терміни їх використання.

4.      Документацію приймального відділення.

5.      Правила виписування і зберігання лікарських препаратів.

6.      Правила регулювання прийому хворих до лікарні залежно від їх стану.

7.      Правила транспортування інфекційних хворих та хворих на СНІД.

8.      Правила транспортування біологічних рідин.

9.      Номери телефонів: пожежної служби (101);  поліції (102); швидкої допомоги (103); наркологічної служби; санітарно – протиепідемічної служби; лікувально – профілактичних закладів; міського відділу охорони здоров’я; внутрішньо лікарняної служби; керівників та провідних фахівців установи.

            Медичний працівник повинен вміти:

1.      Прийняти і здати: чергування; ключі від сейфа та шафи з лікарськими препаратами; медичне обладнання та інструментарій; предмети догляду за хворими; санітарний стан відділення; хворих, які знаходяться на діагностичних ліжках приймального відділення.

2.      Регулювати і надавати допомогу хворим залежно від їхнього стану.

3.      Заповняти медичну документацію.

4.      Здійснювати долікарський огляд хворого: вимірювати температуру тіла,артеріальний тиск; підраховувати частоту пульсу, дихальні рухи; оглянути тіло хворого для виявлення інфекційних захворювань; провести антропометричні вимірювання.

5.      Надати долікарську невідкладну медичну допомогу.

6.      Організувати огляд та первинне обстеження хворого черговим лікарем або лікарем за фахом.

7.      Виконати призначення лікаря: ін’єкції, промивання шлунка; клізми; пов’язки; оксигенотерапію.

8.      Виписати, отримати лікарські препарати з аптеки, зберігати їх і вести облік їх використання.

9.      Здійснити забір біологічного матеріалу для лабораторних досліджень. Викликати лаборанта для забору крові з пальця.

10.  Організувати рентгенологічне дослідження хворого.

11.  Провести санітарно – гігієнічне оброблення хворого.

12.  Організувати транспортування пацієнта у відділення стаціонару.

13.  Організувати транспортування пацієнта з інфекційним захворюванням або СНІДом.

14.  Провести дезінфекцію, перед стерилізаційне очищення і стерилізацію виробів медичного призначення відповідно до інструкцій із санітарно – протиепідемічного режиму.

15.  Приготувати й проконтролювати правильне використання дезінфекційних засобів.

16.  Виконувати накази з санітарно – протиепідемічного режиму, щоб уникнути розвитку внутрішньо лікарняної інфекції.

17.  Щодня здійснювати довідково – інформаційну роботу (оперативні повідомлення головному лікарю; інформаційні телефонні повідомлення міському відділу охорони здоров’я, СЕС, поліції, пожежному депо).

            УСТРІЙ ПРИЙМАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ

            Приймальне відділення складається із приміщень для чекання, реєстратури,процедурного кабінету, кількох оглядових і діагностичних кабінетів, ізолятора, санітарного пропускника, кабінету чергового лікаря,  санвузла.

            Неподалік від приймального відділення розміщують перев’язувальну, іноді – малу операційну, рентгенологічний кабінет, лабораторію, склад для зберігання одягу хворих.

            ВАРІАНТИ  ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ ХВОРИХ У ПРИЙМАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ

1)      За направленням лікаря поліклінічного відділення, сімейної амбулаторії (так звана планова госпіталізація).

2)      Доправляють машиною «Швидкої допомоги» при нещасних випадках, травмах, гострих захворюваннях чи загостреннях хронічних захворювань.

3)      Самостійно, без направлення, якщо хворому на вулиці стало погано і він сам звернувся або його доставили попутнім транспортом.

4)      У разі перевезення хворого  з іншого лікувально – профілактичного закладу.

            Хворих , які потребують невідкладної допомоги, приймають у відповідних відділеннях, обминаючи приймальне відділення. Медичну документацію на таких хворих медичний працівник оформляє після надання їм невідкладної допомоги, записуючи дані по можливості зі слів пацієнта, його рідних або лікаря.

            ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ ПІД ЧАС ПРИЙНЯТТЯ ХВОРОГО ДО ПРИЙМАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ

            Питання щодо госпіталізації хворого до стаціонару, способу санітарної обробки і

транспортування у відділення вирішує лікар.

1.      Медичний працівник приймального відділення проводить огляд пацієнта на наявність інфекційних захворювань, корости, педикульозу, оглядає зів, вимірює температуру тіла, визначає артеріальний тиск, пульс, частоту дихання, проводить антропометричні вимірювання.

2.      Заповнює медичну документацію:»Журнал обліку госпіталізованих на стаціонарне лікування», «Журнал обліку консультацій і відмов від госпіталізації», титульний листок Медичної картки стаціонарного хворого, картку виписаного зі стаціонару, «Журнал алфавіт», «Журнал сигнальних повідомлень», «Журнал обігу наркотичних і психотропних лікарських засобів», термінове повідомлення про інфекційне захворювання, бланки опису речей, документів, цінних речей хворого.

3.      Проводить санітарне оброблення хворого, слідкує за станом пацієнта і в разі потреби,

 при погіршенню стану,надає йому невідкладну допомогу.

4.      При виявленні педикульозу, проводить санітарне оброблення пацієнта з педикульозом.

            АНТРОПОМЕГРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ ВКЛЮЧАЮТЬ:

-  визначення маси тіла;

- вимірювання зросту;

- визначення окружності грудної клітки та живота.

            ВИЗНАЧЕННЯ МАСИ ТІЛА

            Оснащення: медичні ваги, клейонка або чистий аркуш паперу, рушник, мило, вода, медична карта стаціонарного хворого.

            Показання: визначення фізичного розвитку людини, оцінювання адекватності харчування, визначення прихованих набряків, ефективності лікування.

            Послідовність дій:

1.                  Проведіть психологічну підготовку пацієнта.

2.                  Запропонуйте пацієнтові звільнити сечовий міхур і кишечник.

3.                  Запропонуйте пацієнтові зняти верхній одяг і взуття.

4.                  Вимийте руки з милом, висушіть рушником.

5.                  Перевірте рівновагу вагів нульовим положенням грузиків, закрийте затвор.

6.                  Постеліть на ваги чисту клейонку або аркуш паперу.

7.                  Запропонуйте пацієнту стати на середину основи вагів обличчям до шкали.

8.                  Відведіть затвор  і пересувайте грузик на нижній шкалі доти, доки приблизно не буде визначена маса тіла.

9.                  Пересувайте малий грузик верхньої планки до досягнення рівноваги та визначте масу тіла з точністю до 100 грамів.

10.              Закрийте затвор. Дозвольте пацієнтові зійти з основи вагів.

11.              Показники нижньої (одна поділка відповідає 1 кг) та верхньої (одна поділка відповідає 100 г) планок підсумуйте.

12.              Вирахуйте середню масу одягу пацієнта із загальної маси.

13.              Повідомте пацієнта про масу його тіла.

14.              Отриманий результат занесіть до «Медичної карти стаціонарного хворого» друга сторінка «особливі позначки».

15.              Здійсніть дезінфекцію клейонки та медичних ваг

16.              Вимийте і висушіть руки.

            ВИМІРЮВАННЯ ЗРОСТУ

            Оснащення: вертикальний ростомір, клейонка або чистий аркуш паперу, сантиметрова стрічка, рушник, мило , вода, «Медична карта стаціонарного хворого».

1.                  Здійсніть психологічну підготовку пацієнта.

2.                  Запропонуйте пацієнтові зняти верхній одяг і взуття.

3.                  Вимийте руки з милом, витріть рушником.

4.                  Постеліть на основу ростоміра чисту клейонку або аркуш паперу.

5.                  Станьте збоку від ростоміра і підніміть планшетку вище від передбачуваного росту пацієнта.

6.                  Запропонуйте пацієнтові стати на основу ростоміра так, щоб п’яти, лопатки й потилиця торкалися планки ростоміра.

7.                  Простежте, щоб козелок вуха і зовнішній кут очної щілини були на одному горизонтальному рівні.

8.                  Планшетку ростоміра опустіть на тім’я пацієнта і визначте зріст на шкалі.

9.                  Повідомте пацієнта про його зріст.

10.              Запропонуйте пацієнтові зійти з основи ростоміра.

11.              Отриманий результат занесіть до «Медичної карти стаціонарного хворого».

12.              Проведіть дезінфекцію клейонки , ростоміра.

13.              Вимийте і висушіть руки.

            ВИМІРЮВАННЯ ОКРУЖНОСТІ ЖИВОТА

            Вимірювання окружності живота проводять паралельно з визначенням маси тіла при ожирінні й асциті для спостереження динаміки цих показників при лікуванні пацієнтів.

Оснащення: сантиметрова стрічка, рушник, мило, вода.

1.                  Вимірювання проведіть вранці до сніданку.

2.                  Проведіть психологічну підготовку хворого.

3.                  Запропонуйте йому лягти на спину і звільнити від одягу ділянку живота.

4.                  Вимийте руки з милом. Витріть рушником.

5.                  Сантиметрову стрічку обведіть навколо тулуба так, щоб ззаду вона проходила на рівні 3 поперекового хребця, а спереду – на рівні пупка.

6.                  Отриманий результат занесіть у «Медичну карту стаціонарного хворого».

7.                  Продезінфікуйте сантиметрову стрічку.

8.                  Вимийте і висушіть руки.

            ВИМІРЮВАННЯ ОКРУЖНОСТІ ГРУДНОЇ КЛІТКИ

1.                  Проведіть психологічну підготовку пацієнта.

2.                  Запропонуйте йому зняти одяг з верхньої частини тіла.

3.                  Вимийте руки з милом і витріть рушником.

4.                  Сантиметрову стрічку обведіть навколо грудної клітки так, щоб вона ззаду проходила під нижніми кутами лопаток, а спереду – на рівні 4-го ребра ( у чоловіків під сосками).

5.                  Виміряйте окружність грудної клітки в стані спокійного дихання, під час максимального видиху і вдиху.

6.                  Продезінфікуйте сантиметрову стрічку.

7.                  Вимийте і висушіть руки.

            САНІТАРНИЙ ПРОПУСКНИК  ПРИЙМАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ МАЄ:

-оглядову кімнату, роздягальню,ванну – душеву кімнату, одягальню;

- кушетку, шафи для чистої білизни;

- ємності для брудної білизни;

- шафу і стіл з предметами для санітарної обробки;

- клейонку, банне мило, мочалки індивідуального користування;

- машинку для стрижки волосся, одноразові бритви, ножиці;

- щітки і мочалки для дезінфекції ванни;

- прибиральний інвентар з маркірованими для прибирання  і дезінфекції приміщень    санпропускника;

- термометри для води та повітря;

- укладка для обробки пацієнтів з педикульозом;

-  гідропульт для розбризкування розчинів.

Послідовність  «руху» пацієнтів під час санітарної обробки: від оглядової – до чистої кімнати де пацієнти одягаються.

            САНІТАРНЕ ОБРОБЛЕННЯ ПАЦІЄНТА: повне (душ, ванна); часткове (обтирання теплою водою з милом).

1.                  Вирішіть з лікарем питання щодо виду та обсягу санітарного оброблення.

2.                  Якщо є потреба, обріжте хворому нігті знезараженими ножицями.

3.                  У разі потреби допоможіть хворому роздягтися. Одяг складіть у чистий мішок, заповніть квитанцію у двох примірниках із точним зазначенням назви та кількості речей.

4.                  Для миття хворого виділіть індивідуальну прокип’ячену мочалку та мило.

5.                  Заповніть ванну до половини теплою водою (35 – 37 С).

6.                  Ослабленого хворого супроводжуйте до ванної кімнати, підтримуйте під пахви, коли він сідає  у ванну та підіймається з неї.

7.                  Якщо хворий не може митися сам, допоможіть йому в цьому. Спочатку вимийте голову, тулуб, руки й нарешті ноги.

8.                  Під час миття спостерігайте за  станом пацієнта. Присутність медичного працівника під час проведення санітарної обробки пацієнта ОБОВЯЗКОВА! При погіршенні стану пацієнта припинити гігієнічні процедури і надати першу долікарську допомогу.

            ОБТИРАННЯ ТЯЖКОХВОРОГО

1.                  Залежно від стану хворого  оголіть все тіло чи окремі його частини, підстеліть під хворого чисту клейонку.

2.                  Рушник чи полотняну серветку змочить теплою водою з милом і швидко протріть тіло, починаючи з обличчя, шиї й закінчуючи кінцівками.

3.                  У разі потреби протирайте почергово різні ділянки тіла, прикривайте вже обтерті простирадлом або ковдрою. Спершу протріть спину та поперек, обсушіть рушником, потім покладіть хворого на спину.

4.                  Обробіть ділянку грудей, обсушіть і накрийте ковдрою.

5.                  Далі  живіт, руки, ноги.

6.                  Після санітарного оброблення допоможіть хворому надягти чисту білизну й тапочки.

7.                   На титульній сторінці медичної карти зробіть позначку про проведене санітарне оброблення.

8.                  З приймального відділення транспортуйте  хворого у відповідне відділення стаціонару.

            Ураження хворого головними і одежними вошами називається педикульозом, лобковими – фтиріозом.

            Наказ МОЗ України № 38 від 28. 07. 94 р. «Про організацію та проведення заходів по боротьбі з педикульозом», та положення комплексного плану, розробленого та затвердженого керівниками охорони здоров’я та зацікавленими відомствами.

            Платтяні і головні воші є переносниками висипного та поворотного тифу.

            Завошивленості сприяють: скупчення населення, порушення санітарно – гігієнічного режиму, невиконання правил особистої гігієни.

            З метою виявлення педикульозу при госпіталізації до стаціонарів усіх пацієнтів оглядає медичний персонал приймального відділення, у відділеннях стаціонару протягом лікування – кожні 7 днів медичний персонал відділення.

            Про кожний випадок педикульозу   медичний працівник повинен повідомити у територіальну санітарну епідеміологічну станцію спочатку по телефону в перші години виявлення, а також надіслати «Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре, професійне отруєння (ф – 058/у)» не пізніше 12 годин з моменту виявлення.

            ЗАБОРОНЕНО ВІДМОВЛЯТИ У ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ ЗА ОСНОВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЧЕРЕЗ ПЕДИКУЛЬОЗ!

            На санітарному пропускнику є спеціальна укладка, до якої входять такі речі:

- лупа, настільна лампа, гребінець, бритва, ножиці, машинка для підстригання волосся, розфасований інсектицид, 10% оцтова кислота;

- клейонка, на яку вичісують волосся;

- відро для спалювання для спалювання волосся;

- косинки з матерії і клейонки;

- мішок для одягу пацієнта;

- 2 маски, халати і косинки для медичних працівників.

            САНІТАРНЕ ОБРОБЛЕННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПЕДИКУЛЬОЗОМ

1. Проведіть психологічну підготовку хворого.
2. Надягніть додатковий халат, маску, гумові рукавички, хустинку, фартух.
3. Табурет застеліть клейонкою,посадіть пацієнта, плечі його покрийте клейонкою – пелеринкою.
4. Обробіть волосся одним із протипедикульозних засобів.
5. Покрийте волосся поліетиленовою, а зверху бавовняною хустинкою і залиште на 30 хвилин.
6. Допоможіть ретельно промити волосся із  застосуванням шампуню .
7. Для видалення з волосся гнид змочіть його теплим 10% розчином оцтової кислоти. Пов’яжіть голову хустинками і залиште на 30 хвилин.
8. Ретельно промийте волосся теплою водою, просушіть рушником.
9. Вичешіть густим гребінцем загиблих вошей та гнид на білу паперову серветку.
10. Паперову серветку із загиблими вошами і гнидами спаліть.
11. Проведіть повне санітарне оброблення пацієнта, змініть натільну білизну.

12. Одяг пацієнта складіть у мішок і здайте згідно з описом в квитанції в дезінфекційну камеру. Другий примірник квитанції вклейте в медичну карту стаціонарного хворого.
13. Продезінфікуйте використане приладдя, додатковий одяг і приміщення.
14. На титульній сторінці медичної карти  зробіть  відповідний запис: «Педикульоз (головний,платтяний, лобковий). Санітарне оброблення (дат а, підпис медичної сестри).»
15. Заповніть  «Термінове повідомлення про інфекційне захворювання» (ф. 058/у), надішліть його до СЕС за місцем проживання пацієнта.
16. У «Журнал обліку інфекційних захворювань» (ф. 060/у)у відповідні графи занесіть необхідні відомості.

У графі «Дата захворювання»зазначте дату виявлення педикульозу.

 У графі «Діагноз і дата його встановлення» зазначте діагноз основного захворювання.

У графі «Змінений уточнений діагноз і дата його встановлення» зазначте вид педикульозу: головний, платтяний, змішаний, а також стадії розвитку вошей (гниди, воші).

 У графі «Лабораторне дослідження та його результат» зазначте дату, вид оброблення і результати наступного контролю ефективності оброблення.

 У графі «Примітка» зазначте випадок повторного виявлення педикульозу в певної людини протягом року.

            ПРОТИПЕДИКУЛЬОЗНІ ЗАСОБИ

1. 0,15% водно – емульсійний розчин карбофосу;
2. Шампунь «Педилін»;
3. Лосьйон «Лонцид»;
4. 10% водна мильно – гасова емульсія бензилбензоату ;
5. 5% борна мазь;
6. 0,25% емульсія дикрезилу;
7. 0,5% розчин метилацетофосу.

ТРАНСПОРТУВАННЯ ХВОРОГО ДО ВІДДІЛЕННЯ СПОСІБ ТРАНСПОРТУВАННЯ ХВОРОГО З ПРИЙМАЛЬНОГО В ЛІКУВАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ ВИЗНАЧАЄ ЛІКАР

1.      При задовільному стані і за відсутності протипоказань до поста медичної сестри іде самостійно в супроводі медичного працівника або санітарки.

2.      Транспортування за допомогою крісла каталки.

3.      Транспортування за допомогою каталки – нош.

4.      Транспортування за допомогою нош.

            ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСПОРТУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ПРИ ДЕЯКИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ І ТРАВМАХ

1. У разі гострого інфаркту міокарда хворого необхідно обережно транспортувати на ношах або каталці.
2. Тяжкохворого з некомпенсованою серцево – судинною недостатністю з різко вираженою задишкою транспортувати слід на ношах або каталці в напівсидячому положенні. У разі відносно задовільного стану хворого можна транспортувати на кріслі – каталці.
3.  У разі колапсу та інших видів гострої судинної недостатності транспортувати слід  на каталці або ношах у горизонтальному положенні з опущеним головним кінцем. Хворого зігрівають за допомогою теплих грілок і ковдри.
4. Пацієнта у  непритомному стані, у разі небезпеки виникнення блювання транспортувати слід на ношах чи каталці в горизонтальному положенні на спині з повернутою на бік головою. Під голову підкладають клейонку і пелюшку. Напоготові слід мати ниркоподібний лоток,марлеві тупфери й затискач.
5. Пацієнта із шлунково – кишковою кровотечею транспортувати слід на спині без подушки. На черевну ділянку покласти міхур із льодом.
6. Хворого із травмою хребта транспортувати слід на дерев’яному щиті.

            Нести на ношах хворого можна удвох або вчотирьох. Нести хворого по рівній поверхні слід головою вперед, не в ногу.

            Піднімаючи хворого сходами, несіть його головою вперед, при цьому опустіть головний кінець і відповідно підніміть ножний кінець.

            Опускаючи хворого сходами, несіть його ногами вперед, піднімаючи ножний кінець нош.

            САНІТАРНОПРОТИЕПІДЕМІЧНИЙ РЕЖИМ ПРИЙМАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ

1. Приміщення приймального відділення прибирають не рідше двох разів на день вологим методом із застосуванням 1% розчину хлораміну або 0,5% розчину хлорного вапна, під час суворого  санітарно – протиепідемічного режиму використовують 3% розчин хлораміну, 3% розчин хлорного вапна.
2. Після приймання ванни її стінки ретельно миють щіткою, змоченою 3% розчином хлораміну, потім ополіскують кілька разів  проточною теплою водою.
3. Використані мочалки кип’ятять у дистильованій воді 30 хвилин.
4. Клейонку, чохли з поліетилену протирають двічі з інтервалом 15 хвилин серветкою одноразового використання, змоченою 3%  розчином хлораміну, промивають водопровідною водою, висушують.
5. Металеві шпателі замочують у 3% розчині хлораміну на 1 годину, потім промивають проточною водою і кип’ятять у дистильованій воді 30 хвилин.
6. Термометри занурюють в 1% розчин хлораміну на 30 хвилин або в 3% розчин пероксиду водню на 80 хвилин, промивають водою і висушують.
7. Ножиці, бритву, машинку для стрижки волосся знезаражують у потрійному розчині протягом 45 хвилин, промивають проточною водою, висушують.

Контрольніпитання теми

1.Які шляхи госпіталязацйіїхворих в стаціонар.

2.Які функціїприймальноговідділення.

3.Які документизаповнюємедична сестра приймальноговідділення на хворого,щопоступає в стаціонар.

4.Які обстеженняпроводятьхворому в приймальномувідділенні.

  5.Якеобладнання є в приймальномувідділенні.

6.Проведення якихзаходіввключаєсанітарнаобробкахворого?

            7.Як виявитивоші (гниди) і які заходи для іхліквідаціїнеобхідно провести медичнійсестрі?

            8. Які загальні правила транспортування пацієнтів?

            9. Як можна розташувати каталку (ноші) відносно ліжка?

            10. Як перекласти пацієнта з ліжка на каталку (ноші) двома санітарами?

            11. Як перекластипацієнта з ліжка на каталку (ноші) трьомасанітарами?

            12. Як транспортуватипацієнта на ношах?

            13. Як транспортувати пацієнта на кріслі–каталці?

            14. Як можна транспортувати пацієнта на руках?

            15. Які особливості транспортування пацієнтів при різних захворюван-нях внутрішніх органів

Список літератури:

Основна:

1.      Касевич Н.М Практикум з сестринської справи. К.: Здоров’я, 2005. – стор.100 – 119.:

2.      Лісовий В.М. Основи медсестринства: підручник / В.М. Лісовий, Л.П. Ольховська, В.А. Капустник. – 2 – е вид. переробл. і допов. – К.: ВСВ «Медицина», 2013. – стор. 287 – 326.:

3.      Шевчук М.Т. Сестринська справа. – К.: Здоров’я, 1992.

4.      Практикум із сестринської справи  http://megalib.com.ua/book/20_Praktikym_iz_sestrinskoi_spravi.html