Салахетдінова Я.Ою. Предмет Догляд за хворими та медична маніпуляційна техніка Група 2 – А л/с Дата 11.05.2021 Тема № 21 Практичне заняття УЧАСТЬ ФЕЛЬДШЕРА В ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

 

Викладач	Салахетдінова Я.О.
Предмет	Догляд за хворими та медична маніпуляційна техніка
Група	2 – А л/с
Дата	11.05.2021
Тема № 21 Практичне заняття	УЧАСТЬ ФЕЛЬДШЕРА В ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

 

І. Дати відповіді на запитання:

1.Особливості збирання харкотиння для бактеріологічного дослідження.

2.Скільки часу збирають мокроту для виявлення мікобактерій туберкульозу.

3. Вимоги до лабораторного посуду та супровідної документації на біологічний матеріал (напрвлення-етикетки).

4. Як підготувати хворого до збирання сечі для загального клінічного аналізу і як її зібрати?

5. Що необхідно підготувати до збирання сечі для визначення функціональної здатності нирок і як її зібрати?

6. Особливості збирання сечі на наявність цукру.

7. Особливості збирання сечі на визначення кількості діастази.

8. Які методи обстеження сечі використовують для визначення кількості формених елементів?

9. Характеристика метода Аддіса-Каковського.

10. Характеристика метода Нечипоренка.

11. Характеристика метода Амбурже.

12. Особливості збирання сечі на бактеріологічне дослідження.

13. Основні показники сечі у здорової людини.

14. Методика проведення копрологічного дослідження калу і калу на приховану кров.

15. Методика проведення бактеріологічного дослідження калу і калу на яйця гельмінтів.

Заповнити таблицю 

 

ІІ. Вирішити тестові завдання: «Лабораторні дослідження»

1.     Пацієнтка Б., 42 р., перебуває на лікуванні в гематологічному відділенні з приводу анемії. Лікар призначив дослідження калу на приховану кров. Які харчові продукти потрібно відмінити при підготовці до цього дослідження?

1.       хліб

2.       каші

3.       м’ясо

4.       молоко

5.       солодощі.

2.      Хворому на цукровий діабет призначили дослідження сечі на цукор для уточнення дози інсуліну. Кількісне визначення цукру в сечі проводять з:

1.       свіжовипущенної сечі

2.       денного діурезу

3.       середньої порції

4.       добового діурезу

5.       нічного діурезу.

3.      Хворому Ж., лікар призначив аналіз сечі за методом Нечипоренка. Інструктуючи хворого, медична сестра

повинна пояснити, що йому необхідно зібрати в посудину наступну порцію сечі:

1.       початкову

2.       ранішню сечу

3.       середню

4.       сечу за день

5.       сечу за добу.

4.      Хворому П., лікар призначив аналіз сечі за методом Зимниць кого. Інструктуючи хворого, медична сестра

повинна пояснити, що сечу збирають в окрему банку за такий період:

1.       кожні 2 години

2.       кожне сечовипускання •                                                                                    

3.       кожні 3 години

4.       кожні 12 годин

5.       за добу.

5.      У хворого 3., 34 р., діагностовано туберкульоз легень. Йому призначено дослідження харкотиння для

виявлення мікобактерій туберкульозу. Медична сестра повинна пояснити хворому, що харкотиння слід збирати впродовж:

1.       6 годин

2.       12 годин

3.       доби

4.       5 діб

5.       7 діб.

6.      Медична сестра пояснює пацієнту, що при туберкульозі в мокротинні виявляють:

1.       спіралі Куршмана

2.       кристали Шарко-Лейдена

3.       мікобактерії

4.       атипові клітини

5.       пневмококи.

7.      Пацієнту В., ЗО р., з гострим гломерулонефритом призначено дослідження сечі за методом Нечипоренко. Як

він повинен збирати сечу?

1.       на протязі 1 години

2.       на протязі 3 годин

3.       на протязі 1 доби

4.       середню порцію сечі

5.       50 мл теплої, щойно випущеної сечі.

8.      Медична сестра нефрологічного відділення визначила добовий діурез у пацієнта за допомогою проби

Зимниць кого, він склав 350 мл. Як медична сестра повинна оцінити результат?

1.       олігурія

2.       ніктурія

3.       поліурія

4.       полакіурія

5.       ішурія.

9.      Посуд, для збирання калу на дослідження:

1.        сірникову коробку

2.        скляний флакон з широким отвором

3.        поліетиленовий пакет

4.        пляшку

5.        силіконову пробірку.

10.     Для дослідження сечі за методом Аддіс-Каковського слід пояснити пацієнту, що сечу треба збирати:

1.       в будь-який час доби в кількості 3-5 мл із “середньої порції”, після ретельного туалету статевих органів

2.       за 3 години після нічного виділення сечі, зібрати сечу у чисту ємність після ретельного туалету статевих органів

3.       за 10 годин, о 8 годині ранку виділити всю сечу в чисту ємність, після ретельного туалету статевих органів

4.       10 мл сечі зібрати в стерильну ємність з ватно-марлевим корком після ретельного туалету статевих органів

5.       150-200 мл сечі “середньої порції” з першого сечовипускання після ночі, після ретельного туалету статевих органів.

11.     Функціональну здатність нирок визначають за допомогою методу:

1.        Амбурже

2.        Нечипоренко

3.        клінічні дослідження сечі

4.        Зимниць кого

5.        Аддіса-Каковського.

12.    Пацієнту Б., 45 р., який знаходиться в ендокринологічному відділенні з діагнозом цукровий діабет, призначено аналіз сечі на цукор. Протягом якого часу провидиться це дослідження?

1.        протягом 3-х годин

2.        протягом 6-ти годин

3.        протягом 10-ти ГОДИН                                                               

4.        протягом доби                                                                               

5.        протягом 3-х діб.

13.     Сеча по Амбюрже збирається за:

1.        З години

2.        6 годин

3.        10 годин

4.        24 години

5.        48 годин.

14.    Медична сестра повідомила пацієнта про те, що вранці необхідно в чисту посудину зібрати середню порцію сечі для визначення формених елементів. Як називається даний метод дослідження?

1.        метод глюкозуричного профілю

2.        метод Амбурже

3.        метож Аддіса-Каковського

4.        метод Нечипоренка

5.        проба за Зимницьким.

15.. Пацієнту, який лікується з приводу виразкової хвороби шлунка лікар призначив лабораторне обстеження, а саме збирання калу на приховану кров. Які лікарські засоби не повинен вживати пацієнт, готуючись до даного аналізу?

1.        верографін. бром, танін

2 танін, вісмут, залізо

3.        йод, бром, залізо

4.        барій, йод, залізо

5.        вісмут, бром, йод.

16. Хворому 40 років, лікар призначив обстеження сечі на діастазу. Як треба зібрати сечу для цього дослідження.

1.     ранком збирається 100 - 150 мл сечі                   

2.      50 мл сечі шойно випущеної, теплої у будь який час

3.      беруть середню порцію сечі у будь-який час

4.      сечу збирають за 3 години

5.      сечу збирають за 24 години.

17.    Хворому призначено дослідження калу на приховану кров. Особливості підготовки хворого:

1.       призначається раціон з відомим хімічним складом

2.       обов’язково очисні клізми напередодні ввечері, а також вранці в день дослідження

3.       обов’язково прийом карболену 3 рази на день

4.       за 2 - 3 дні до дослідження призначається безшлакова дієта

5.       за 2 - 3 дні до дослідження призначається безгемоглобінова дієта

18.    Хворому призначено дослідження функціонального стану нирок за Зимниць ким. В нормі денний діурез має становити:

1.        2/5 від добового діурезу

2.        2/3 від добового діурезу

3.        1 /2 від добового діурезу

4.        1/4 від добового діурезу

5.        1/3 від добового діурезу.

19.    Лікар призначив пацієнтці збирання сечі за Зимниць ким. Медична сетра повинна пояснити мету цього призначення.

1.       визначення цукру у добовій кількості сечі

2.       визначення кількості формених елементів в осадку сечі

3.        визначення діастази сечі

4.        визначення водного балансу

5.       дослідження видільної та концентраційної функції нирок.

20.               За призначенням лікаря медична сестра взяла мазки із носа та зіва на BL (бацили Лефлера). В яку лабораторію необхідно направити мазки для дослідження

1.        біохімічну

2.        клінічну

3.        гістологічну

4.        бактеріологічну

5.        імунологічну.

21.     Для дослідження сечі за методом Нечипоренка слід пояснити пацієнту, гцо сечу треба збирати:

1.       в будь-який час доби в кількості 3-5 мл із “середньої порції”, після ретельного туалету статевих органів

2.       за 10 годин, о 8 годині ранку виділити всю сечу в чисту ємність, після ретельного туалету статевих органів

3.       за 3 години після виділення нічної сечі, зібрати сечу у чисту ємність після ретельного туалету статевих органів

4.       10 мл сечі зібрати в стерильну ємність з ватно-марлевим корком після ретельного туалету статевих органів

5.       150-200 мл сечі “середньої порції” з першого сечовипускання після ночі, після ретельного туалету статевих органів.

22.    Ви палатна медична сестра. Лікар призначив взяти у дитини кал на бактеріологічне дослідження. Що для виконання цієї маніпуляції Вам не треба брати;

1.       штатив для пробірок

2.       дерев’яна паличка або шпатель

3.       стерильні пробірки з металевою петлею і живильним середовищем

4.       чашка Петрі з живильним середовищем

5.       вірні відповіді 1, 3, 4.

23.     Стерильний посуд зі щільним корком необхідно використати при збиранні в таких ситуаціях:

1.       для загального аналізу

2.       на діастазу

3.       бактеріологічного дослідження

4.       за Нечипоре^ком

5.       для проби заЗимницьким.

24.     Дослідження функціонального стану нирок проводиться:

1.       загальним клінічним аналізом сечі

2.       методом дослідження сечі за Нечипоренком

3.       пробою Зимницького

4.       методом дослідження сечі за Амбюрже

5.       дослідженням сеч іна діастазу.

25.    Ранком збирають 100 - 150 мл сечі в чисту, суху банку, після туалету зовнішніх статевих органів для дослідження:

1.       загального дослідження сечі

2.       за методом Зимницького

3.       сечі на цукор

4.       сечі на амілазу

5.       за методом Нечипоренко

 

 

 

 

 

 

 

 

Лабораторні методи дослідження.

            Участь медичної сестри збирання мокротиння для лабораторного дослідження

            Діагностичне значення методів лабораторного дослідження мокротиння. Найбільш інформатив-ним діагностичним методом є дослідження правильно зібраного мокротиння. У разі недостат­ньої підго-товки хворого, неправильного зберігання мокротиння перед дослідженням у ньому можуть бути залиш-ки їжі. Ті ж еле­менти, які потребують вивчення, при неправильному зберіганні матеріалу руйнуються.

            Послідовність дій під час виконання процедур

            Збирання мокротиння для загального клінічного аналізу

1. Запропонуйте хворому зібрати мокротиння для загального клінічного аналізу вранці натще.

2. Поясніть хворому, щоб він перед збиранням мокротиння ре­тельно почистив зуби, прополоскав рот водою, а потім розчином фурациліну (1:5000) або блідо-рожевим розчином калію перман­ганату.

3. Після відкашлювання (а не відхаркування) хворий пови­нен зібрати 3 — 5 мл свіжого мокротиння в скляний сухий посуд. Заздалегідь до скляної баночки прикріпіть етикетку-направлення.

4. Мокротиння потрібно направити до лабораторії протягом 2 год з моменту збирання, оскільки тривале його зберігання при­зведе до розмноження мікробної флори та руйнування клітинних елементів.

            Запам'ятайте! Зібраний матеріал для кожного виду досліджен­ня відправляйте до лабораторії в спеціально призначених ящиках або в стерилізаційній коробці, які після використання продезін­фікуйте дворазовим протиранням 3 % розчином хлораміну.

            Збирання мокротиння для бактеріологічного дослідження та ви­явлення чутливості до антибіотиків. Доцільніше зробити це перед початком антибіотикотерапії.

1. Запропонуйте хворому вранці натще почистити зуби, про­полоскати ротову порожнину блідо-рожевим розчином калію пер­манганату або 2 % розчином натрію гідрокарбонату. Потім відкаш­ляти і сплюнути мокротиння в стерильну чашку Петрі або сте­рильну склянку.

2. Поясніть хворому, що під час збирання мокротиння він не повинен торкатись країв стерильного посуду руками й губами, а після спльовування посуд слід негайно закрити стерильною кри­шкою.

3. Якщо хворий не може зібрати мокротиння для дослідження через його відсутність, тоді за призначенням лікаря дайте йому відхаркувальні чи муколітичні речовини (калію йодид).

4. В окремих випадках, якщо у хворого відсутнє мокротиння, запропонуйте йому відкрити широко рот, за допомогою стериль­ного гортанного шприца влийте 2 — 3 мл стерильного 0,9 % розчи­ну натрію хлориду. Розчин частково потрапляє в дихальні шля­хи, хворий відкашлює його і спльовує в стерильний посуд. Це слід робити за призначенням лікаря.

            Збирання мокротиння для виявлення мікобактерій туберку­льозу

1. Поясніть хворому, що він повинен збирати мокротиння про­тягом доби в спеціально виділену чисту суху плювальницю. Збе­рігати мокротиння треба в прохолодному місці.

2. Якщо виділяється мало мокротиння, тоді необхідно збира­ти його протягом З днів.

            Запам'ятайте! Заздалегідь до призначеного для аналізу посу­ду треба приклеїти етикетку, в якій зазначити назву лабораторії, мету аналізу, прізвище та ініціали хворого, відділення, палату, клі­нічний діагноз, прізвище лікаря, поставити дату та підпис медич­ної сестри.

           

            Взяття мазка із зіва та носової порожнини

            Використання спеціальних стерильних тампонів. Для того щоб узяти мазок із зіва та порожнини носа, використовують спеціаль­ні стерильні ватні тампони, які закріплені на конусі дерев'яної або металевої палички або дротяної петлі та вставлені в стериль­ну пробірку. Такі тампони виготовляють у бактеріологічній лабо­раторії, і вони завжди мають бути у відділеннях стаціонару та ка­бінетах поліклініки в достатній кількості.

            Послідовність дій під час виконання процедур

            Взяття мазка із зіва

1. Посадіть хворого обличчям до джерела світла і попросіть його широко відкрити рот.

2. Лівою рукою за допомогою шпателя придавіть корінь язи­ка донизу, а правою вийміть з пробірки тампон і обережно, не тор­каючись слизової оболонки щоки та язика, підведіть його до миг­даликів.

3. У ділянці розміщення нальоту зробіть мазок по поверхні мигдаликів, обережно вийміть тампон із ротової порожнини та вставте його в пробірку, не торкаючись зовнішньої її поверхні. Перед тим горловину пробірки проведіть над вогнем (спиртівкою).

4. До пробірки прикріпіть направлення й терміново відправте до лабораторії.

            Взяття мазка з порожнини носа

1. Посадіть хворого на стілець, трохи відхиліть його голову назад.

2. Лівою рукою злегка підніміть кінчик носа, а правою обе­режно введіть стерильний ватний тампон обертальними рухами в правий, а потім у лівий нижній носовий хід.

3. Проведіть горловину пробірки над вогнем і вставте тампон у пробірку, не торкаючись зовнішньої її поверхні.

4. До пробірки прикріпіть направлення й терміново відправте до лабораторії.

            Дезінфекція металевих шпателів. Металеві шпателі після ви­користання замочіть у 1 % розчині хлораміну на 30 хв, промийте холодною водою та прокип'ятіть у дистильованій воді протягом 30 хв.

 

            Збирання сечі для лабораторних досліджень

            Сечовиділення та основні показники сечі у здорової людини. У нормі добова кількість сечі у здорової людини складає приблиз­но 1500 мл. Вона прозора, має жовтий або світло-жовтий колір, дає кислу реакцію на лакмус, відносна густина коливається в ши­роких діапазонах (1003 — 1030). У сечі не повинно бути білка, піг­ментів, цукру, кетонових тіл. Осад нормальної сечі незначний з поодинокими клітинами епітелію сечових шляхів, лейкоцитами та малою кількістю солей.

            Підготовка хворих і посуду. Перед збиранням сечі на аналіз жінка повинна здійснити туалет зовнішніх статевих органів теп­лим блідо-рожевим розчином калію перманганату або теплою пе­ревареною водою, а чоловік — промити головку статевого члена також слабким антисептичним розчином або теплою водою.

            Щоб запобігти потраплянню в посудину сторонніх домішок (з піхви, сечівника), збирають "середню" порцію сечі, тобто почи­нають збирати сечу із середини сечовипускання. Іноді в жінок сечу на аналіз беруть катетером, щоб виключити потрапляння патологічних домішок з піхви.

Збирати сечу треба в чистий сухий скляний флакон.

            Правила зберігання та відправлення сечі до лабораторії. До від­правлення до лабораторії сечу зберігають у прохолодному місці. Відправляють сечу не пізніше як через 60 хв після збирання, тому що інфікування її в навколишньому середовищі може призвести до лужного бродіння.

Послідовність дій під час виконання процедур

            Збирання сечі для лабораторних досліджень

1. Для загального клінічного аналізу зберіть у хворого 150 — 200 мл сечі, краще з першого сечовипускання після ночі, тому що вона найбільш концентрована.

2. Для дослідження сечі на наявність цукру запропонуйте хво­рому збирати її протягом доби в спеціально виділений нічний се­чоприймач. Тримати наповнений сечоприймач слід у прохолод­ному місці. Перед відправленням до лабораторії визначте й запи­шіть добовий діурез, перемішайте добову сечу, щоб рівномірно розподілився осад, що містить кристали солей і формені елемен­ти, і лише після цього відлийте в чистий сухий флакон 200 мл се­чі для дослідження.

3. Для дослідження на визначення кількості діастази зберіть 50 мл сечі, але обов'язково щойно випущеної, теплої.

            Для визначення кількості формених елементів в осаді сечі (лей­коцитів, еритроцитів, циліндрів) застосовують методи Амбурже, Аддіса — Каковського, Нечипоренка.

4. Для дослідження сечі за методом Амбурже до лабораторії відправте порцію сечі, зібрану за 3 год. Запропонуйте хворому вранці звільнити сечовий міхур у туалет, а сечу, виділену протя­гом наступних 3 год, зберіть у чисту посудину й відправте до ла­бораторії. За цим методом визначають хвилинну лейкоцитурію, тобто кількість формених елементів, що виділяється з сечею про­тягом 1 хв. У нормі за 1 хв з сечею виділяється до 2000 лейкоци­тів і до 1000 еритроцитів.

5. Для збирання сечі за методом Аддіса — Каковського запро­понуйте хворому о 22.00 звільнити сечовий міхур і протягом но­чі, якщо це можливо, не мочитися. Всю сечу, виділену о 8.00 хво­рим, зберіть у чисту посудину і відправте до лабораторії на до­слідження. Якщо хворий протягом ночі виділяє сечу, її потрібно збирати у визначену посудину, додавши в неї 4 — 5 крапель форм­альдегіду, щоб запобігти розпаду формених елементів.

При дослідженні сечі методом Аддіса — Каковського підрахо­вують виділену кількість формених елементів у добовій сечі. У здорової людини за добу виділяється: еритроцитів до 1х10⁶, лей­коцитів 2х10⁶, циліндрів до 2х10⁴.

6. Для дослідження за методом Нечипоренка сечу хворий мо­же зібрати в будь-який час доби в кількості 3 — 5 мл із "середньої" порції. Визначають кількість формених елементів в 1 мл осаду сечі. У здорової людини в 1 мл осаду сечі міститься до 2000 лейкоци­тів і 1000 еритроцитів.

7. Для бактеріологічного дослідження достатньо 10 мл сечі, зібраної в стерильну пробірку з гумовим корком. Поясніть хворо­му, щоб він ретельно виконав туалет зовнішнього статевого орга­на, обережно відкрив пробірку і заповнив її на ⅔ об'єму "серед­ньою" порцією сечі, а потім одразу закрив пробірку ватно-марле­вим корком. Процедуру потрібно провести швидко й акуратно, щоб пробірка залишалася відкритою якомога менше часу і не тор­калася зовнішнім краєм отвору нестерильних поверхонь (рук хво­рого, статевих органів).

            Запам'ятайте! Необхідно правильно оформити направлення-етикетку на матеріал, який відправляють на лабораторне дослід­ження. У ній зазначають назву лабораторії (клінічна, бактеріо­логічна, біохімічна); вид аналізу; прізвище та ініціали хворого; відділення стаціонару або назву кабінету поліклініки; клінічний діагноз; прізвище лікаря; ставиться підпис медичної сестри; дата.

           

            Постановка проби за зимницьким

            Значення проби за Зимницьким. Проба за Зимницьким дає більш точні відомості про стан сечовиділення і про ниркову функцію, а також про порушення концентраційної здатності нирок.

            Підготовка хворого. Перед проведенням обстеження хворому треба відмінити сечогінні препарати, обмежити вживання рідини до 1,5 л за добу з тим, щоб не збільшився діурез, а також не зни­зилась відносна густина сечі.

            Послідовність дій під час виконання процедур

            Обстеження хворого за допомогою проби за Зимницьким

1. Підготуйте 8 чистих сухих флаконів ємкістю 250 — 400 мл.

2. До кожного з них приклейте етикетку із зазначенням назви дослідження (проба сечі за Зимницьким), прізвища та ініціалів хво­рого, відділення, палати, номера порції та години, в інтервалі між якими хворий збирає сечу в певний флакон (6.00 — 9.00, 9.00 — 12.00, 12.00 — 15.00, 15.00 — 18.00 і т. д.). Сечу хворий збирає протягом доби.

3. О 6.00 хворий випорожняє сечовий міхур (цю порцію сечі не збирайте).

4. Протягом кожних трьох годин хворий мочиться у відповід­ний флакон один або декілька разів.

5. Простежте, щоб хворий заповнив усі флакони. У 23.00, 3.00 та 6.00 розбудіть його для випорожнення сечового міхура.

6. Якщо в разі поліурії не вистачає об'єму одного флакона, видайте додатковий із зазначенням на ньому прізвища хворого та номера порції.

7. Вранці наступного дня відправте всі флакони до лабораторії.

8. Ті флакони, що не були заповнені, також відправте до ла­бораторії.

            Визначення об'єму та відносної густини сечі

1. У кожній з 8 порцій сечі визначте об'єм і відносну густину.

2. Для визначення об'єму сечу із флакона вилийте в мірний циліндр. При цьому циліндр тримайте нахиленим, а сечу нали­вайте по стінці, щоб на поверхні сечі не утворилася піна.

3. Відносну густину сечі визначте урометром. Сухий урометр повільно опустіть у циліндр з сечею (він не повинен торкатися стінок циліндра).

4. Легко підштовхніть урометр зверху, почекайте, поки при­пиняться його коливання, і визначте відносну густину сечі за по­ділкою на шкалі, що відповідає нижньому меніску. Циліндр три­майте так, щоб поверхня сечі була на рівні ока.

5. Якщо сечі мало, розведіть її дистильованою водою, збіль­шивши об'єм у 2 рази (1 мл сечі, 1 мл води) або в 3 рази (1 мл се­чі, 2 мл води). Визначте відносну густину і дві останні цифри по­множте на ступінь розведення. Наприклад, після розведення се­чі в два рази її відносна густина становитиме 1,01; помноживши дві останні цифри на ступінь розведення (2), отримаєте істинну відносну густину сечі — 1,02.

6. Одержані дані запишіть на спеціальних бланках.

            Визначення результатів проби. Результат проби за Зимницьким уважають добрим, якщо:

1) добовий діурез достатній (близько 1,5 л) і становить 65 — 75 % від кількості випитої хворим рідини;

2) денний діурез, тобто сеча, виділена з 6.00 до 18.00, має ста­новити ⅔ — ¾ від добового, нічний — ⅓ — ¼ від добового ді­урезу;

3) у разі здорових нирок відносна густина різних порцій сечі коливається в значних межах (1,003 — 1,030).Що нижча, монотонніша і рівномірніша відносна густина сечі, то важче уражена паренхіма нирок.

            Збирання калу для лабораторного дослідження

            Діагностичне значення лабораторного дослідження калу. Таке дослідження дозволяє не лише дати характеристику функціональ­ної здатності органів, але також є об'єктивним тестом для визна­чення захворювань травного тракту.

            Поняття про макроскопічне дослідження калу. Макроскопічне при копрологічному дослідженні калу визначають: колір, щіль­ність, форму, запах, домішки (слиз, гній, кров, кишкові паразити тощо).

            Поняття про мікроскопічне дослідження калу. При такому до­слідженні виявляють м'язові волокна, рослинну клітковину, жирні кислоти, мило, лейкоцити, еритроцити, кишковий епітелій, слиз, яйця гельмінтів.

            Поняття про бактеріологічне дослідження калу. Таке дослід­ження відіграє важливу роль у визначенні збудників кишкових інфекційних захворювань. Досліджуваний матеріал за можливос­ті збирають в асептичних умовах у стерильний посуд і швидко доставляють до лабораторії, тому що тривале зберігання матеріа­лу призводить до загибелі бактерій і знижує вірогідність їх вияв­лення.

            Поняття про хімічне дослідження калу. У разі підозри на кро­вотечу в травному тракті проводять дослідження на приховану кров. На мазок калу, нанесений на предметне скло, капають хі­мічний реактив. Якщо реакція позитивна, мазок синіє. Залежно від часу реакцію оцінюють: ++++ — різкопозитивна, +++ — пози­тивна, ++ або + — слабопозитивна.

            Послідовність дій під час виконання процедур

            Збирання калу для копрологічного дослідження

1. Процедури виконуйте в гумових рукавичках.

2. За 4 — 5 днів до проведення дослідження хворий не повинен приймати препарати заліза, вісмуту, таніну, барію, пілокарпіну, рицинової та вазелінової олії, атропіну, беладонни, карболену.

3. Не вводьте хворому ректальних свічок, клізм, не виконуйте теплових процедур на ділянку живота.

4. Наклейте відповідну етикетку на скляну чисту суху посу­дину з широкою горловиною.

5. Запропонуйте хворому зібрати за допомогою шпателя 5 — 10 г ранкового щойно виділеного калу з кількох місць виділеного екскременту.

6. Якщо хворому призначений ліжковий режим, кал спочатку зберіть у підставлене під нього сухе судно і простежте, щоб хво­рий у те судно не мочився. Потім відберіть потрібну кількість ка­лу в скляну посудину.

            Збирання калу для дослідження на яйця гельмінтів

1. Наклейте відповідну етикетку на чисту суху скляну посу­дину з широкою горловиною.

2. Запропонуйте хворому шпателем зібрати після випорожнен­ня 30 — 50 г ще теплого калу з трьох різних місць виділеного екскременту.

3. У разі застосування хворим протигельмінтних препаратів направте на дослідження всю порцію калу.

            Збирання калу для бактеріологічного дослідження

1. Напишіть відповідну етикетку і закріпіть її на зовнішньому боці стерильної пробірки.

2. Хворого покладіть на лівий бік із зігнутими в колінах ногами.

3. Лівою рукою розведіть сідниці хворого, а правою обережно обертальними рухами введіть у відхідник на 8 — 10 см ректальну трубку або ватний тампон на металевому стрижні, намагаючись при цьому зняти зі стінки кишки шматочок калу.

4. Не торкаючись зовнішніх стінок, петлю стрижня опустіть у пробірку й одразу відправте до лабораторії.

            Підготовка хворого та збирання калу на приховану кров

1. Протягом трьох днів хворий дотримується безгемоглобінової дієти. З раціону вилучіть м'ясо, рибу, печінку, ікру, гречані крупи, яєчні страви, всі зелені овочі, помідори, яблука, гранати.

2. З лікарських засобів не приймати препарати заліза, йоду, брому.

3. Виключіть потрапляння крові з інших джерел кровотечі (носова, кровотеча з ясен, після видаленого зуба).

У разі кровоточивості ясен хворий у період підготовки до про­ведення дослідження не повинен чистити зуби щіткою.

4. За допомогою шпателя відберіть для дослідження 5 — 10 г калу з різних місць виділеного екскременту.