2 – А с/с Згідно розкладу Основи медсестринства Профілактика внутрішньо-лікарняної інфекції
|
Викладач
|
Салахетдінова
Я.О.
|
|
Предмет
|
Основи
медсестринства
|
|
Група
|
2 – А с/с
|
|
Дата
|
Згідно
розкладу
|
|
Тема № 25
Практичне
заняття
|
Профілактика
внутрішньо-лікарняної інфекції
|
|
Електронна адреса для відповідей salahetdinovayana@ukr.net
|
|
СХЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:
Санітарно-протиепідемічний режим ЛПЗ
це комплекс організаційних, санітарно-профілактичних і протиепідемічних заходів, які запобігають виникненню
внутрішньо лікарняної інфекції. Основними елементами комплексу заходів, які спрямовані
на забезпечення санітарно-протиепідемічного режиму в лікувальних закладах, є
проведення дезінфекції. Суворе дотримання вимог асептики та стерилізації. Це
профілактика ВЛІ.
ЦІЛІ:
а)
навчальні:
знати: мету, завдання, засоби забезпечення санітарно-протиепідемічного
режиму; способи передачі ВЛІ, групи ризику, фактори,що впливають на можливість
інфікування, інфекційний контроль у ЛПЗ, значення дезінфекції та стерилізації
виробів медичного призначення в профілактиці ВЛІ; види, методи та режими
дезінфекції в ЛПЗ, правила техніки безпеки при роботі з хлорвмісними розчинами; характеристику сучасних засобів
дезінфекції;
б)
виховні:
виховувати
відповідальність у студентів за виконання своїх обов’язків по проведенню
заходів направлених на профілактику ВЛІ.
ЗМІСТ МАТЕРІАЛУ
1.
Внутрішньолікарняна
інфекція: механізм передачі, профілактика.
-
інфекційний
процес;
-
джерела
в ЛІ;
-
класифікація
предметів навколишнього середовища щодо ризику поширення ВЛІ;
-
заходи
безпеки м/с на робочому місці;
-
схема
проведення дезінфекції при ВЛІ.
2. Дезінфекція:
-
рівні
дезінфекції;
-
методи
дезінфекції;
-
приготування
дез. розчинів;
-
дезінфекція
предметів догляду;
-
види
контролю придатності дез. засобів;
-
техніка
безпеки при роботі з дез. засобами.
Санітарно-протиепідемічний
режим ЛПЗ – комплекс
організаційних, санітарно-профілактичних і протиепідемічних заходів, які
запобігають виникненню ВЛІ. Основними елементами санітарно-протиепідемічного
режиму є проведення дезінфекції, дотримання правил асептики і антисептики та
стерилізації.
Внутрішньолікарняна інфекція (нозокоміальна, госпітальна, шпитальна, лікарняна) – це
це будь-яке клінічно-визначене інфекційне захворювання, що уражає пацієнта
внаслідок його перебування в стаціонарі або амбулаторному лікуванні, а також
захворювання співробітників лікарні внаслідок їх роботи в цьому закладі
незалежно від часу проявів симптомів захворювання під час або після перебування
в лікарні впродовж місяця.
Причини швидкого поширення ВЛІ
1. Порушення правил асептики та
санітарно-протиепідемічного режиму.
2. Збільшення кількості недоношених новонароджених і людей
старшого віку.
3. Зниження імунного бар’єра в населення і в тому числі в
медпрацівників.
4. Стійкість мікрофлори до дез. засобів та антисептиків.
5. Упровадження великої кількості лікувальних і
діагностичних втручань.
Заходи безпеки проти ВЛІ
1. Використання
захисних засобів: окулярів, масок (респіраторів), рукавичок, фартухів під час
роботи з дез. засобами і стерилізувальними засобами.
2. Використання універсальних запобіжних засобів: рукавичок,
масок, халатів, окулярів під час роботи з біологічними рідинами пацієнтів.
3. Дотримання особливої ретельності, правил техніки безпеки
під час роботи з біологічними рідинами пацієнтів.
Джерела ВЛІ
Екзогенні джерела ВЛІ це
- вироби з гуми (катетери, дренажні трубки);
- прилади, у яких використовуються вода й антисептики
(дистилятори, інгалятор, іонізатори);
-
апарати
для ШВЛ;
-
інструментарій.
Ендогенні джерела інфекцій (в організмі людей).
-
шкіра
і м’які тканини;
-
сечовивідні
шляхи;
-
порожнини
(рота, носоглотка, піхва, ?).
Через руки
передаються:
-
золотистий
стафілокок;
-
епідермальний
стафілокок;
-
стрептокок
А;
-
сальмонела;
-
синьогнійна
паличка;
-
анаеробні
бактерії;
-
гриби
роду Candida;
-
простий
герпес;
-
вірус
полімієліту;
-
вірус
гепатиту А.
До найпоширеніших ВЛІ відносять:
1) інфекції сечової
системи;
2) гнійно-запальні
інфекції;
3) інфекції дихальної
системи;
4) бактеріємії;
5) інфекції шкіри та
слизових оболонок.
Зараження
відбувається за наявності епідемічного процесу:
І.Збудник
інфекції (джерело) –
бактерії, віруси, гриби, найпростіші
Джерелом інфекції ВЛІ є:
1.
Руки
персоналу, кишки, сечова і статева система, носоглотка, шкіра, волосся,
порожнина рота пацієнта і медперсоналу.
2. Навколишнє
середовище: персонал, пил, вода, продукти харчування;
3. Інструментарій;
4. Обладнання;
5. Лікарські засоби.
ІІ.Шляхи
і фактори передачі:
-
повітряно-крапельний;
-
повітряно-пиловий;
- контактний – прямий, непрямий, опосередкований (руки
медперсоналу, інструментарій, перев’язувальний матеріал);
-
предметно-побутовий
(через апаратуру, інструментарій, білизну);
-
гемоконтактний
(вертикальний, перинатальний – від матері до дитини);
-
харчовий;
-
водний;
-
трансмісивний
(укуси комах, кліщів, комарів).
ІІІ.
Сприйнятливість населення (до певної інфекції)
-
недоношені
діти;
-
хворі
після ОП втручань;
- хворі після інвазивного лікування і діагностичних
процедур: (ін’єкції, інкубації, катетеризація, узяття крові);
- пацієнти зі зниженою резистентністю: хворі на Ц Д,
променева терапія, хворі що приймають імунодепресанти, «опікові» хворі,
пацієнти похилого віку, хворі, що приймають антибіотикотерапію.
Механізм
передачі ВЛІ
|
ПРИРОДНИЙ
|
ШТУЧНИЙ
|
|
|
Аерогенний (повітряно-пиловий-краплинний).
|
Контактний (недостатньо оброблені руки медперсоналу, використання
неякісно простерилізованих або продезінфікованих приборів, апаратури,
предметів догляду).
|
|
|
Контактний (опосередкований контакт або через предмети догляду).
|
||
|
Гемоконтактний(переливання крові, використання інструментарію,
приладів та апаратури, які забруднені кров’ю).
|
||
|
Трансмісивний (через переносника).
|
||
|
Пересаджені
органи і тканини (штучне запліднення, від недостатньо обстежених донорів).
|
||
|
Фекально-пероральний (харчовий, водний, контактно-побутовий).
|
Після зараження виникає:
Інфекційний
процес – це складний
комплекс специфічних біохімічних, морфологічних та імунологічних змін, що
виникають в організмі при потраплянні поточеного агента в організм.
Класифікація предметів навколишнього середовища щодо
ризику поширення ВЛІ.
І. Низький рівень (некритичні предмети):
1. предмети контактують зі шкірою і не травмують її;
2. предмети що не контактують зі слизовими оболонками
(тонометри, милиці, пахвові термометри, білизна);
3. предмети з якими пацієнти не контактують (стіни,
меблі, стеля)
зай? : очищення
або дезінфекція низького рівня.
ІІ. Середній ризик (напів-критичні предмети):
1.
Обладнання
яке контактує зі слизовими або ушкодженою шкірою ( дихальне й анестезіологічне
обладнання, гнучкі ендоскопи, ректальні термометри)
2.
Предмети
забруднені біологічними рідинами і виділеннями організму (використовують:
очищення + дезінфекція середнього або високого рівня).
ІІІ.
Високий ризик (критичні предмети ).
1.
Проникають
в органи і порожнини тіла, і судини (хірургічні інструменти, голки, судинні
катетери, сечові катетери). Використовують: дезінфекція, очищення +
стерилізація.
Профілактика внутрішньолікарняного зараження.
1.
Санітарно-гігієнічні
заходи:
-
провітрювання;
-
прибирання:
регулярність, використання ?, дезінфекція інвентарю;
-
дезінфекція
постільної білизни: дезінфекційна камера;
-
разові
комплекти.
2.
Розміщення
пацієнтів:
-
дотримання
санітарних норм, устаткування боксів;
-
устаткування
ізоляторів для хворих з ВІЛ – інфекцією;
-
ізоляція
хворих з ускладненнями;
-
пологовий
будинок: мати, дитина.
3.
Раціональна
терапія:
-
раціональна
антибіотикотерапія;
-
обґрунтованість.
4.
Протиепідемічний
режим:
-
знезаражування
інструментарію: централізовані стерилізаційні відділення;
-
безпечне
харчування: контроль харчоблоку, пункту роздачі, раціональне зберігання
продуктів;
-
контроль
здоров’я персоналу і хворих. Наказ № 280 від 23.07.2002 р. Щодо організації
проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих
професій виробництв, організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням
населення і може призвести до порушень інфекційних хворих.
Заходи безпеки медсестри на робочому місці:
Медсестра зобов’язана:
· дотримуватися техніки миття рук;
· надягати рукавички при контакті з біологічними рідинами,
зокрема з кров’ю;
· мити руки відразу після зняття рукавичок;
· негайно збирати пролитий або розсипаний інфікований
матеріал;
· дезінфікувати використаний інструментарій, предмети
догляду, устаткування і перев’язувальний матеріал одразу після використання
відповідно до нормативної документації, що регламентує способи, режими і засоби
дезінфекції.
МАТЕРІАЛИ АКТИВІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ:
1.
До ВЛІ належать хвороби які уражають
пацієнтів унаслідок?
2.
У яких стаціонарах найвищий відсоток ВЛІ?
3.
Які мікроорганізми не зумовлюють виникнення ВЛІ?
4.
Яка ВЛІ домінує в пологових будинках?
5.
Основним джерелом збудників золотистого стафілокока ВЛІ є?
6.
ВЛІ не поширюється шляхом?
7.
Повітряно-краплинний шлях поширення інфекції характерний для стаціонарів?
8.
Кишкові внутрішньо лікарняні інфекції найчастіше передаються шляхом?
9.
Систему інфекційного контролю та інфекційної безпеки в
лікувально-профілактичному закладі організовує?
10.
Відповідальність за порушення санітарно-протиепідемічного режиму в стаціонарі
несе?
МАТЕРІАЛИ
САМОПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІІВ ЗА ТЕМОЮ
В.М.Лісовий.
Основи медсестринства: підручник. К.: ВСВ «Медицина», 2013. – 182 – 209.
Н.М.
Касевич. Загальний догляд за хворими та медична маніпуляцій на техніка.:
підручник. – К.: Медицина. 2008 р. – стор. 27 – 61. :
Н.М. Касевич. Практикум із сестринської
справи: Навчальний посібник. – К.: Здоров’я, 2005. – стор.
15 – 22.:
Коментарі
Дописати коментар