Салахетдінова Я.О. Предмет Догляд за хворими та медична маніпуляцій на техніка Група 2 – Б л/с Дата 30.10.2020 Тема № 2 Практичне заняття ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПРОФІЛАКТИКИ ВЛІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

 

Викладач	Салахетдінова Я.О.
Предмет	Догляд за хворими та медична маніпуляцій на техніка
Група	2 – Б л/с
Дата	30.10.2020
Тема № 2 Практичне заняття	ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПРОФІЛАКТИКИ ВЛІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

 

Виконати завдання

І. Записати до щоденника з практики таблицю № 5 «Профілактика ВЛІ».

 

ІІ. Переглянути та напрацювати алгоритм

«Обробка рук до і після маніпуляцій»

https://www.youtube.com/watch?v=GbEGjhWyRe8

 

ІІІ. Дати відповіді на запитання:

1. До ВЛІ належать хвороби  які уражають пацієнтів унаслідок?

2. У яких стаціонарах найвищий відсоток ВЛІ?

3. Основним джерелом збудників золотистого стафілокока ВЛІ є?

4. ВЛІ не поширюється шляхом?

5. Кишкові внутрішньо лікарняні інфекції найчастіше передаються шляхом?

6. Систему інфекційного контролю та інфекційної безпеки в лікувально-профілактичному закладі організовує?

7. Відповідальність за порушення санітарно-протиепідемічного режиму в стаціонарі несе?

 

ІV. Вирішити тестові завдання: «Санітарно-протиепідемічний режим. Профілактика ВЛІ»

1.      До групи ризику по ВІЛ-інфекції відносяться:

а)   донори

б)   реципієнти крові

в)   наркомани, які отримують наркотики в / в

г)   гомосексуалісти

2.      При попаданні біологічної рідини пацієнта на слизові ротоглотки її негайно обробляють

а)   1% хлораміном

б)   фізіологічним розчином

в)   96% етиловим спиртом

г)   70% етиловим спиртом

д)   дезодорирующим

3.       Яким шляхом не передається ВІЛ-інфекція

а)   парентеральний

б)   повітряно-краплинний

в)   статевий

г)   вертикальний

4.       Механізм передачі збудника з одного організму в інший при медичних інвазивних маніпуляціях в ЛПУ називається

а)   контактно-побутовий

б)   артіфіціальний

в)   повітряно-крапельний

г)   вертикальний

5.       70% спирт частіше використовують для

а)   обробки ін'єкційного поля

б)   дезінфекції та передстерилізаційного очищення

в)   стерилізації

г)    обробки рук медичного персоналу

6.       Заходи Щодо профілактики ВЛІ, спрямовані на розрив шляхів передачі інфекції

а)   вакцинація

б)   дезінфекція

в)   виявлення та ізоляція інфекційних хворих і носіїв

г)   збір і утилізація медичних відходів

7.       Інфекційна безпека - це

а)   дотримання розкладу дня

б)   дотримання правил асептики і антисептики

в)   відсутність патогенних мікробів на різних поверхнях

г)    відсутність патогенних і умовно-патогенних мікробів на епідеміологічно значущих об'єктах лікарняного середовища

8.       До ВЛІ належать хвороби, які уражають пацієнтів унаслідок:

а)   контакту з хворим на підприємстві

б)   перебування в лікарні

в)   переохолодження

г)    переведення з одного відділення в інше

9. У яких стаціонарах найвищий відсоток ВЛІ:

а)   гінекологічних

б)   хірургічних

в)   інфекційних

г)   неонатального періоду новонароджених

9.          Укажіть, які мікроорганізми не зумовлюють виникнення ВЛІ:

а)   сальмонели

б)   стрептококи

в)   кишкова паличка

г)   стафілококи

10.      Виникнення таких ВЛІ, як грип, ГРЗ, гепатит В, С, герпес, краснуха, ВІЛ — інфекція, спричинюють:

а)   стафілококи

б)   стрептококи

в)   віруси

г)   ентерококи

11.      Яка ВЛІ домінує в пологових будинках:

а)   стафілококова

б)   ротавірусна

в)   менінгококова

г)   стрептококова

12.      Основним джерелом збудників золотистого стафілокока ВЛІ є:

а)   пацієнти стаціонару

б)   носії серед медперсоналу

в)   відвідувачі

г)   новонароджені

13.      ВЛІ не поширюється шляхом:

а)   контактним

б)   повітряно-краплинним

в)   парентеральним

г)   внутрішньоутробним

14.      Повітряно-краплинний шлях поширення інфекції характерний для стаціонарів:

а)   хірургічних

б)   опікових

в)   дитячих

г)   реанімаційних

15.      Кишкові ВЛІ найчастіше передаються шляхом:

а)   повітряно-краплинним

б)   фекально-пероральним

в)   трансмісивним

г)   вертикальним

16.      ВЛІ кишкової групи не передаються через:

а)   овочеві салати

б)   м’ясні продукти

в)   молочні продукти

г)    мінеральні води

17.      ВЛІ у дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні, спричинює збудник:

а)   лептоспіра

б)   стафілокок

в)   стрептокок

г)   менінгокок

19.      Ускладнення епідеміологічного стану з ВЛІ не спричинює:

а)   віковий склад медперсоналу

б)   особиста гігієна медперсоналу

в)   організація роботи стаціонару

г)   санітарно-технічний стан стаціонару

20.      Мікробіологічний контроль ЛПЗ проводять:

а)   1 раз на тиждень

б)   1 раз на місяць

в)   щоденно

г)   2 рази на тиждень

21.      Мікробіологічний контроль санітарно- епідеміологічні станції проводять:

а)   1 раз на квартал

б)   Граз на тиждень

в)   1 раз на місяць

г)    щоденно

22.      Заходи профілактики ВЛІ передбачені інструкціями із:

а)   санітарно-протиепідемічного режиму

б)   лікувально-охоронного режиму

в)   дослідження пацієнта

г)   профілактичного режиму

23.      Систему інфекційного контролю та інфекційної безпеки в ЛПЗ організовує:

а)   головний лікар

б)   головна медична сестра

в)   старша медична сестра

г)   епідеміолог

24.      Відповідальність за порушення санітрано- протиепідемічного режиму в стаціонарі несе:

а)   головний лікар

б)   головна медична сестра

в)   старша медична сестра

г)   завідувач відділенням

25.      Причинами поширення ВЛІ є:

а)   нестача лікарських засобів

б)   широке застосування антибіотиків

в)   слабка матеріально-технічна база

г)    недостатня організація роботи ПЛЗ

26.      Показником спалаху ВЛІ є:

а)   сезонність і періодичність

б)   тяжкість захворювання

в)   кількість захворілих

г)   ендемічність хвороби

27.       Відповідальність за організацію та контроль санітрано-протиепідемічного режиму у відділенні несе:

а)   головний лікар

б)   головна медична сестра

в)   старша медична сестра

г)   завідувач відділенням і старша медична сестра

28.      Поширення ВЛІ зумовлює:

а)   слабка матеріально-технічна база ПЛЗ

б)   інвазивні лікувальні та діагностичні процедури

в)   погане постачання ліків

г)   тяжкість захворювання

29.       Інфекційне захворювання, яким пацієнт заражається внаслідок одержання медичної допомоги, а персонал — у процесі професійної діяльності, називається:

а)   карантинним

б)   внутрішньолікарняним

в)   особливо небезпечним

г)   ендемічним

30.      Штучний шлях передачі ВЛІ:

а)   повітряно-пиловий

б)   артифіціальний

в)   контактно-побутовий

г)   повітряно-краплинний

31.      Природним механізмом передачі ВЛІ є:

а)   через руки медперсоналу

б)   через перев’язувальний матеріал

в)   фекально-пероральний

г)   парентеральний

32.       Обов’язкове використання масок у всіх відділеннях стаціонару:

а)   у період епідемії

б)   на розсуд адміністрації

в)   на розсуд епідеміолога

г)   постійно

33.       Метою звичайного миття рук медичного персоналу перед оглядом пацієнта є:

а)   забезпечення короткочасної стерильності

б)   профілактика професійного зараження

в)   створення короткочасної стерильності

г)    видалення побутового забруднення

34.       Звичайне миття рук із застосуванням неантимікробного мийного засобу проводять:

а)   перед та після догляду за пацієнтом

б)   на початку та в кінці робочого дня

в)   перед та після догляду за раною

г)    після контакту з біологічними рідинами

35.       Навчання інфекційній безпеці пацієнтів та їх родичів у відділенні — завдання:

а)   постової медичної сестри

б)   молодшої медичної сестри

в)   старшої медичної сестри

г)   маніпуляційної медичної сестри

 

Список літератури:

1.      Касевич Н.М., Загальний догляд за хворими та медична маніпуляцій на техніка. К.: Здоров’я, 2009.

2.      Касевич Н.М, Практикум з сестринської справи. К.: Здоров’я, 1999.

3.      Лісовий В.М. Основи медсестринства: підручник / В.М. Лісовий, Л.П. Ольховська, В.А. Капустник. – 2 – е вид. переробл. і допов. – К.: ВСВ «Медицина», 2013. – 792 с.

Шевчук М.Т. Сестринська справа. – К.: Здоров’я, 1992

 

 Тема: «ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПРОФІЛАКТИКИ ВЛІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ»

Розповсюдженість інфекції в лікувальних закладах, залежить від типу стаціонару і населення міста. У великих клініках, які являються базою для підготовки студентів, відсоток внутрішньолікарняної інфекції значно вищий, ніж у невеликих лікарнях.

         ВЛІ обумовлюють, у більшості випадків, як патогенні, так і умовно патогенні мікроорганізми.

 

Основні шляхи профілактики ВЛІ

         Профілактика ВЛІ полягає у впливі на різні ланки епідемічного процесу. Для цього використовують методи руйнування ланцюга розвитку інфекції:

      - здійснення ефективного контролю за ВЛІ (інфекційний контроль);

      - ізоляція збудника інфекції;

      - знищення збудників інфекції (дезінфекція та стерилізація);

      - переривання шляхів передачі;

      - підвищення опірності організму (імунітету).

 

Заходи профілактики  внутрішньолікарняної інфекції

      1. Своєчасне виявлення інфекційної патології у пацієнтів при прийомі до стаціонару та під час знаходження в ньому.

      2. Ізоляція та переведення у спеціальні відділення пацієнтів з ВЛІ, отриманою під час перебування в стаціонарі.

      3. Своєчасне виявлення хворих та носіїв серед медперсоналу.

      4. Санація вогнищ носіїв золотистого стафілокока із числа медичного персоналу 2% олійним розчином хлорфіліпта, стафілококовим бактеріофагом, фурациліном.

      5. Реконструкція пологових будинків за принципом «Матір – дитина».

      6. Контроль вентиляційної системи, кондиціонерів, зволожувачів.

      7. Застосування плівкоутворюючих препаратів (ліфузоль) для обробки невеликих чистих хірургічних ран, пупкової ранки новонароджених.

      8. Медпрацівникам, які мають справу з кров’ю (хірурги, акушери-гінекологи, стоматологи, процедурні медсестри та ін.) необхідна 3-кратна вакцинація з НВsAg вакциною.

      9. Призначення препаратів контингентам, які відносяться до груп ризику, які підвищують стан неспецифічних захисних сил організму (біфідумбактерін, ацилакт, продігіозан), недоношеним дітям – біфідумбактеріну.

      10. Створення в кожному ЛПЗ централізованих стерилізаційних відділень.

      11. Використання ламінарних установок, які забезпечують подачу в операційні, палати інтенсивної терапії стерильного повітря.

      12. Користування одноразовим інструментарієм, застосування білизни одноразового використання.

      13. Дотримання медперсоналом особистої гігієни, обробки рук.

      14. При роботі з кров’ю обов’язкове користування гумовими рукавичками, в особливих лабораторних умовах – респіратором, окулярами, пластиковим екраном.

      15. Про всі аварійні ситуації (укол голкою, поріз чи попадання крові на слизові оболонки чи пошкоджену шкіру) необхідно повідомити керівникам та зареєструвати випадок в журналі реєстрації. Те ж відноситься до випадків інфікування через контакт з пацієнтом.

 

Індивідуальні засоби захисту від внутрішньолікарняної інфекції

 

            Гумові рукавички

         При найменшій можливості контакту з кров’ю чи рідкими виділеннями організму, слизовими оболонками чи пошкодженою шкірою будь-якого пацієнта, а також при наявності порізів чи інших пошкоджень шкіри необхідне використання рукавичок.

         Рукавички необхідно міняти між контактами з пацієнтами та після зіткнення з секретами та екскретами при обслуговуванні пацієнта. Використані рукавички повинні дезінфікуватись та утилізуватись.

         Стерильні рукавички одягають тільки для виконання стерильних процедур.

 

            Маски на обличчя

         Необхідні для попередження переносу мікроорганізмів повітряно-краплинним шляхом, а також при наявності вірогідності попадання в рот та ніс рідких субстанцій організму (кров та інші).

         Маски необхідно змінювати при зволоженні чи після закінчення захисної дії маски. Не можна опускати їх на шию, використовувати повторно. Всі маски повинні повністю закривати рот та ніс.

         Високоякісні одноразові трьохшарові маски набагато ефективніші, ніж звичайні двошарові чи марлеві.

 

            Захисні окуляри та екрани

         Окуляри та екрани необхідні, щоб захистити очі та обличчя від бризків крові, біологічних рідин та виділень організму.

           

            Халати та фартухи

         За виключенням операційних та ізоляторів, де стерильні халати одягаються для захисту пацієнта, основна мета вологонепроникних халатів та фартухів – виключити попадання збудників інфекції на одяг та шкіру персоналу.

Фартухи необхідні тільки при вірогідності того, що виділення організму забруднять одяг чи шкіру. Ні в якому разі не можна допускати, щоб персонал забирав прати халати додому.

Навчання пацієнта та його родичів інфекційному контролю

 

         Всі пацієнти та відвідувачі ЛПЗ повинні знати, розуміти та дотримуватись, як в лікарні, так і вдома основних правил профілактики інфекцій.

         Гігієна пацієнта – важлива частина інфекційного контролю. Необхідно, щоб пацієнти зрозуміли основні принципи інфекційного контролю, пов’язані з їх лікуванням.

         Навчання пацієнтів, їх родичів інфекційному контролю – завдання медичної сестри та лікаря.

         Навчання інфекційному контролю членів сім’ї хворого та інших осіб, що доглядають хворого, необхідне, тому що:

      - після виписки з стаціонару пацієнт може являтись джерелом інфекції в період реконвалесценції або у випадку формування носійства;

      - для ослаблених пацієнтів родичі можуть стати збудником інфекції;

      - при деяких захворюваннях (грип, ГРЗ, «дитячі інфекції», гнійно-запальні захворювання та ускладнення) лікування проводиться вдома, тому необхідним є захист інших членів родини від інфікування.

 

Правила для пацієнтів та осіб, які доглядають за ними

      - мити руки та при необхідності використовувати рукавички та маски для   попередження розповсюдження збудників інфекції;

      - попросити лікаря чи медичну сестру роз’яснити шляхи проникнення                   збудників інфекції, можливі ускладнення після лікувальних та                              діагностичних процедур (наприклад, внутрішньосудинних або хірургічних втручань) та способи їх попередження;

      - викидати використані бинти та серветки лише в недоступні для інших людей місця;

      - підтримувати чистоту в суспільних місцях (душових, палатах, їдальні,  вестибюлі);

      - терміново повідомляти лікаря про появу болю, почервоніння або зміни     характеру виділень з рани;

      - обов’язково закінчити повний курс призначеної антибактеріальної терапії  навіть після виписки з лікарні;

      - використовувати ефективні прийоми після оперативного дихання та                    відкашлювання для зниження пульмонологічних ускладнень;

      - особливо сумлінно доглядати за тими місцями на тілі, що мають високий рівень мікробного забруднення.

 

Правила для відвідувачів

      - користуватись тільки входом, спеціально передбаченим для відвідувачів;

      - при відвідуванні пацієнта з інфекційним захворюванням чи з                       підвищеною сприйнятливістю до інфекції, дотримуватись таких заходів безпеки, як миття рук та захисний одяг (халат, при необхідності – маска);

      - розуміти ступінь ризику, який загрожує пацієнтам при спілкуванні з                    відвідувачами, особливо в період епідемій.

      - пам’ятати про небезпеку для здоров’я пацієнтів, якщо їх відвідують люди у хворобливому стані.

         Важливе значення у боротьбі з ВЛІ має дотримання правил санітарно – протиепідемічного режиму у лікувально – профілактичних закладах згідно діючих наказів МОЗ та інструкцій.

 

 

Санітарно – протиепідемічний режим приймального відділення

         Санітарно – протиепідемічний режим – це комплекс організаційних, санітарно – профілактичних і протиепідемічних заходів, які запобігають виникненню та розповсюдженню ВЛІ.

         Поступаючи на стаціонарне лікування усі пацієнти проходять через приймальне відділення, яке являється одним із підрозділів лікарні. Тому для попередження виникнення та розповсюдження ВЛІ необхідне суворе дотримання санітарно – протиепідемічного режиму.

При контакті з біологічними рідинами медичний працівник повинен одягнути захисний одяг: спеціальний халат, фартух, хустинку, чотирьохшарову маску, гумові рукавички, взуття із шкіри або шкірозамінника.

Запам’ятайте!

Під час прибирання у даному приміщенні не повинно бути людей.

Виділити окремий інвентар (відро, швабру, щітку) для кожного приміщення приймального відділення і промаркіруйте його.

Прибиральний інвентар та одяг санітарки, який призначений для проведення вологого прибирання, необхідно зберігати в спеціально відведеному для цього приміщенні приймального відділення.

            Виділити для кожного приміщення приймального відділення по декілька   ємностей з темного скла з кришками для заповнення їх дезрозчином. Ємності промаркувати, наприклад: «0,5% р-н освітленого хлорного вапна для дезінфекції кушеток». Оглядовий кабінет», «0,2% р-н хлорантоіну для дезінфекції маніпуляційного столу». «Перев’язувальний кабінет». Прикріпити до кожної ємності бірку, на якій вказати назву, концентрацію, дату виготовлення даного дезрозчину, поставити підпис того, хто готував.

            Користуватися приготовленим дезрозчином можна протягом 6 годин, потім його слід змінити на новий.

            Двічі на день (перед початком і наприкінці робочого дня) провести прибирання кабінетів

Пилососом, щіткою або віником в таких приміщеннях як процедурний кабінет, мала операційна, ізолятор користуватись категорично забороняється. Там проводиться тільки вологе прибирання.

Для вологого прибирання обов’язково застосовувати миючі і дезінфікуючі засоби.

Вологе прибирання починати із прибирання підвіконня, батарей, панелей, меблів, дверей. Пастою почистити раковини. Потім помити підлогу методом «двох відер» (відро №1 для дезінфікуючого розчину, відро №2 – для чистої води).

На простирадла і на подушки в оглядовому кабінеті, санітарному пропускнику пошиті чохли із поліетиленової клейонки. Після кожного пацієнта, який знаходився на кушетці, верхню поверхню чохла обробити дезрозчином (згідно режимів дезінфекції)

Заміну простирадла, яке знаходиться в поліетиленовому чохлі, провести в кінці робочого дня, а простирадло, яке тільки зверху покрито клейонкою, змінювати після кожного пацієнта.

При забруднені біологічними виділеннями пацієнта в приміщенні слід одразу ж здійснити повну дезінфекцію із застосуванням дезінфікуючих засобів.

Один раз на тиждень здійснити генеральне прибирання приміщень приймального відділення з обов’язковим застосуванням миючих і дезінфікуючих засобів.

Провести дезінфекцію притирального інвентарю.

Для прибирання санітарного вузла приймального відділення виділити спеціальний інвентар, який зберігати тільки в приміщенні санітарного вузла. Використовувати його для вологого прибирання інших приміщень приймального відділення суворо забороняється.

Під час прибирання та після його проведення провітрювати приміщення, відкривши кватирку.

Після прибирання зняти спеціальний одяг. Вимити руки з милом, витерти чистим індивідуальним рушником.

 

 

Санітарно – протиепідемічний режим у підрозділах терапевтичного відділення

            Маніпуляцій ний кабінет, режим роботи

         Для маніпуляційного кабінету відводять світлу кімнату площею не менше 15м². Стіни покривають олійною фарбою або викладають кахлем, що полегшує прибирання. Оптимальною для цього кабінету є температура 22-25⁰С. Тут має бути достатнє освітлення, притоково-витяжна вентиляція з застосуванням кондиціонерів, холодна і гаряча вода.

         Маніпуляційний кабінет необхідний для проведення медичних процедур (венепункція, ін’єкції,  трансфузії, плевральні  пункції та інші) із суворим дотриманням правил асептики.

            Маніпуляційний кабінет має наступне обладнання:

      - шафа з лікарськими препаратами невідкладної допомоги;

      - шафа для зберігання медикаментів та інструментів;

      - укладка засобів індивідуального захисту від ВІЛ –інфекції;

      - бікси із стерильним матеріалом;

      - стерильний стіл, на якому знаходяться стерильні інструменти;

      - сейф для зберігання для сильнодіючих ліків;

      - холодильник для зберігання крові та медикаментів;

      - робочий стіл медичної сестри;

      - тази, лотки, ємності для замочування використаних інструментів;

      - бачок із кришкою;

      - кушетка, табуретка;

      - штативи для тривалих в/венних інфузій;

      - бактерицидна лампа;

            Прибирання маніпуляційного кабінету здійснюється тільки вологим методом, окремим промаркованим інвентарем.

Виділяють наступні види прибирання процедурного кабінету:

            1. Попереднє прибирання на початку робочого дня. Всі горизонтальні поверхні ( підлога, столи, підвіконники тощо)  дезінфікують згідно режиму дезінфекції.

            2. Поточне прибирання здійснюється під час робочого дня. Дезінфікуючим розчином проводять дезінфекцію столі, гумового джгута, гумової подушечки, спеціальних контейнерів для транспортування крові, кушетки, стільця після кожного пацієнта. Для цього маркують відповідні ємності, вказуючи назву, концентрацію та дату виготовлення дез. розчину та виділяють полотняні серветки для цих ємностей. Напередодні або під час виконання ін’єкції ніяка брудна робота не виконується.

            3. Заключне прибирання виконується в кінці кожного дня.

            4. Генеральне прибирання виконується за графіком 1 раз на тиждень. Поверхні приміщення обробляють 6% р-ном перекису водню з 0,5% розчином миючого засобу та опромінюють бактерицидною лампою.

            На початку та наприкінці робочого дня здійснюють обов’язкове кварцування

маніпуляційної на протязі 30 хвилин.

 

Таблиця № 5 «Профілактика ВЛІ»

Загальні запобіжні заходи	Деконтамінація
- мити руки до і після контакту з інфікованим матеріалом(кров“ю та біологічними рідинами організму), інфікованим пацієнтом або предметами догляду за ним; - за змогою не торкатися інфікованого матеріалу; - користуватися засобами для захисту очей і масками для запобігання потраплянню біологічних рідин в обличчя; - надягати рукавички під час контакту з кров“ю, інфікованим матеріалом і біологічними рідинами; - мити руки відразу після зняття рукавичок; - негайно прибрати розсипаний або пролитий інфікований матеріал, дезінфікувати обладнання, відразу після використання перев“язувальний матеріал спалити	Очистка: - прибирання- прибирання різних при- міщень ЛПУ; - очищення обладнання та інструментарію від забруднення (кров“ю, мокротинням); - очищення предметів догляду за пацієнтом	Дезінфекція: - профілактична; - осередкова: а) поточна б) заключна	Стерилізація: - передстери- лізаційне очищення інструментарію; - стерилізація.

 

 

 

МИТТЯ РУК (СОЦІАЛЬНИЙ, ГІГЄНІЧНИЙ, ХІРУРГІЧНИЙ РІВНІ)

 

СОЦІАЛЬНИЙ РІВЕНЬ – миття не дуже забруднених рук водою з милом дає змогу видалити зі шкіри більшість транзиторних мікроорганізмів.

Соціальне оброблення рук проводиться:

Ø перед споживанням їжі;

Ø після відвідування туалету;

Ø перед доглядом за пацієнтом і після нього;

Ø у разі забруднення рук.

 

ГІГІЄНІЧНИЙ РІВЕНЬ – це найефективніший метод видалення і знищення мікроорганізмів під час оброблення рук.

Гігієнічне знезараження проводиться:

Ø перед виконанням інвазивних процедур;

Ø перед доглядом за пацієнтом з ослабленим імунітетом;

Ø перед доглядом за раною і після неї;

Ø перед здійсненням катетеризації сечового міхура і після нього;

Ø перед надяганням гумових рукавичок і після їх знімання;

Ø після контакту з біологічними рідинами пацієнтів або після можливого мікробного зараження.

Після висушування шкіру рук слід знезаразити 70% етиловим спиртом або іншим шкірним антисептиком.

 

ХІРУРГІЧНИЙ РІВЕНЬ – це спеціальне оброблення рук, яке здійснюється перед кожним хірургічним втручанням.

Хірургічне оброблення рук передбачає:

Ø видалення з поверхні рук бруду;

Ø знищення на шкірі рук бактерій;

Ø ущільнення, дубіння шкіри рук для закриття проток сальних і потових залоз;

Ø нешкідливість засобів оброблення.

 

Методи хірургічного оброблення рук: метод Спасокукоцького-Кочергіна, метод Альфельда, за допомогою препарату С-4 (Первомур), за допомогою хлоргексидину біглюканату.