Викладач Салахетдінова Я.О.. Предмет Догляд за хворими та медична маніпуляційна техніка Група 2 – Б л/с Дата 25.05.21р. Тема № 23 Практичне заняття ПІДГОТОВКА ПАЦІЄНТА, ОСНАЩЕННЯ ТА ТЕХНІКА ДУОДЕНАЛЬНОГО ЗОНДУВАННЯ

 

Викладач	Салахетдінова Я.О..
Предмет	Догляд за хворими та медична маніпуляційна техніка
Група	2 – Б л/с
Дата	25.05.21р.
Тема № 23 Практичне заняття	ПІДГОТОВКА ПАЦІЄНТА, ОСНАЩЕННЯ ТА ТЕХНІКА ДУОДЕНАЛЬНОГО ЗОНДУВАННЯ

 

Виконати завдання

І. Заповнити і записати до щоденника з практики таблиці

 «Дуоденальне зондування»

 

Мета дуоденального зондування
Протипоказання
Підготовка пацієнта
Хід процедури	1. Отримання порції А –
	2. Отримання порції В –
	3. Отримання порції С –
Ентеральні подразники
Парентеральні подразники
Можливі ускладнення

 

ІІ. Переглянути фільм.

https://www.youtube.com/watch?v=b0NryRo4XmQ

https://www.youtube.com/watch?v=ZTq8SJzSqkY

 

ІІІ. Вирішити ситуаційну задачу.

Медична сестра уклала для дуоденального зондування на правий бік, а під праве підребер’я поклала м’який валик і грілку. Чи все зроблено правильно?

 

ІV. Вирішити тестові завдання: «Основи сестринської справи Дослідження шлункової секреції Дуодентальне зондування»

1.    У гастроентерологічному відділенні лікар призначив пацієнту 28 років (маса тіла 62 кг) шлункове фракційне зондування з використанням парентерального подразника (гістаміну). Медична сестра вимила руки двічі з милом під проточною водою, висушила їх, одягнула чисті гумові рукавички. Провела психологічну підготовку пацієнта, отримала його дозвіл на виконання процедури. Ввела шлунковий зонд на відстань від різців до пупка. Через кожні 15 хв. відсмоктала 1, 2, 3 порції шлункового вмісту. Вкажіть наступний етап подальших дій медсестри:

1.    Ввести підшкірно розчин гістаміну 0,1 % -0,5 мл

2.    Ввести підшкірно розчин дімедролу 1% -1 мл

3.    Відсмоктати 4, 5 порції шлункового вмісту

4.    Відсмоктати 4 порцію шлункового вмісту

5.    Відсмоктати 4, 5, 6 порції шлункового вмісту

2.    Хворому призначено дуоденальне зондування. Під час зондування для одержання II порції жовчі в зонд потрібно ввести?

1.    2% розчин натрію гідрокарбонату

2.    0,9% розчин натрію хлориду

3.    0,5% розчин новокаїну

4.    розчин фурациліну 1:5000

5.    33% розчин магнію сульфату

3.    Медична сестра терапевтичного відділення хворому проводить шлункове зондування. Який подразник треба ввести хворому через зонд ?

1.   33% розчин сульфата магнія

2.    Яєчний жовток

3.    М’ясний бульон

4.     0,1 % розчин гістаміну

5.     40% розчин глюкози

4.    Медична сестра терапевтичного відділення проводить дуоденальне зондування хворому. Скільки порцій жовчі потрібно взяти для дослідження?

1. 2

2.    З

3.    4

4.    5

5.    6

5.    Виділення рідини темно-оливкового кольору під час дуоденального зондування свідчить про:

1.    Виділення шлункового соку

2.    Виділення вмісту 12-палої кишки

3.    Кровотечу із шлунково-кишкового тракту

4.    Виділення міхурової жовчі

5.    Виділення жовчі з жовчних шляхів печінки

6.     Використання товстого шлункового зондапоказане при:

1. Фракційному шлунковому зондуванні

2.     Органічних звуженнях стравоходу

3.     Шлункових кровотечах

4.      Новоутвореннях в шлунку

5.      Гострих отруєннях

7. Хворому А. Призначено дослідження шлункового соку з використанням ентерального подразника. Який ентеральний подразник треба взяти?

1.     Оливкову олію

2.      7% відвар капусти

3.      33% розчин магнію сульфату

4.      40% розчин глюкози

5.      0.1% розчин гистаміну

8. При проведенні дуоденального зондування медична сестра звертає увагу на колір виділеної рідини, її кількість, та час виділення. Які нормальні показники характерні

для порції А ?

1.     Рідина світло-жовтого кольору, 15-40 мл, до 30 хв

2.     Густа та в'язка жовч маслинового кольору, 50-60 мл, протягом 20-30 хв

3.     Світло, золотисто-жовтого кольору 15-20 мл, за 20-30 хв

4.     Мутна рідина, в кількості 50 мл при відсмоктуванні натще

5.   Мутна рідина в кількості 10 мл з домішками ентерального подразника

9. Після проведення фракційного зондування шлунку, медична сестра повинна провести обробку зонда. В чому полягає ця обробка?

1.   промити під бігучою водою і прокип’ятити

2.     прокип’ятити в дистильованій воді -15хв.

3.   провести дезинфекцію, передстерилізаційну обробку і стерилізацію

4.     ополоснути дезинфікуючим розчином

5.     провести передстерилізаційну очистку і стерилізацію

10. Медична сестра, проводячи фракційне зондування з парентеральний подразником - гістаміном, після 2-ої порції ввела підшкірно розчин димедролу. З якою метою вона  це зробила?       

1.     для премидикацїї

2.     з метою полегшення зондування

3.     для стимулювання секреції

4.     попередження блювання

5.     профілактика алергічної реакції

11.    Пацієнт К., 45 р., під час проведення дуоденального зондування ковтнув зонд до позначки 90 см. В якому місці знаходиться зонд?

1.    стравохід

2.     12-пала кишка

3.     кардіальний відділ шлунка

4.     тіло шлунка

5.     пілоричний відділ шлунка

12.    Медична сестра почала вводити тонкий шлунковий зонд пацієнту Ф., 39 р. Під час введення у пацієнта з'явилися кашель, задишка, ціанотичне забарвлення шкіри. Що спричинило це явище?

1.     підразнення кореню язика

2.     підразнення задньої стінки глотки

3.     потраплення зонда в дихальні шляхи

4.     потраплення зонда в стравохід

5.     швидке введення зонда

13.    Пацієнту із захворюванням печінки медична сестра проводить дуоденальне зондування. Який подразник треба ввести хворому, щоб з’явилася друга порція жовчі:

1.     40% розчин глюкози

2.     0,1% розчин гістаміну

3.     25% розчин сульфата магнія

4.     0,025% розчин пентагастрину

5.     5% етиловий спирт

14.    При підготовці оснащення для дослідження секреторної функції шлунка медична

сестра приготує парентеральний подразник:

1.     33% розчин сульфату магнію

2.     1% розчин дімедролу

3.     0,1% розчин гістаміну

4.     20% розчин сульфату магнію

5.     5% розчин глюкози

15.     Пацієнту 45-ти років, який хворіє на хронічний некалькульозний холецистит, призначили дуоденальне зондування. Який з подразників треба використати для отримання міхурової жовчі (порції "В")?

1.     7% відвар сухої капусти

2.     0,2% розчин кофеїну

3.     5% розчин спирту

4.     М'ясний бульйон

5.     33% розчин магнію сульфату

16.    Медична сестра почала вводити тонкий шлунковий зонд пацієнту Ф., 39 років. Під час введення у пацієнта з'явилися кашель, задишка, ціанотичне забарвлення шкіри. Що спричинило це явище?

1.    подразнення кореню язика

2.     подразнення задньої стінки глотки

3.     потрапляння зонда в стравохід

4.     попадання зонда в дихальні шляхи

5.     швидке введення зонда

17.    Пацієнт К., 45 років, під час проведення дуоденального зонду-вання ковтнув зонд до позначки 90 см і цікавиться у медичної сестри, де зонд перебуває зараз. Якою буде її відповідь?

1.    12-пала кишка

2.    стравохід

3.    кардіальний відділ шлунка

4.    тіло шлунка

5.    пілоричний відділ

18.    Скільки води, як правило, необхідно приготувати для промивання шлунку товстим зондом :

1.      1 - 2 л.

2.      0,5 л.

3.     5 л.

4.     4 л

5.     10-12 л.

19.    Вкажіть кількість 0,1 \% р-ну гістаміну сульфату для застосування в якості парентерального подразника пацієнту з масою тіла 60 кг:

1.    0,65 мл

2.    0,5 мл

3.    0,48 мл

4.    0,32 мл

5.    0,1 мл

20.    Пацієнту, який лікується з приводу хронічного гастриту, призначено шлункове зондування. Під час ковтання зонда у пацієнта виникли позиви до блювання та кашель. Яке сестринське втручання є необхідним в даній ситуації?

1.    Провести анестезію слизової оболонки глотки

2.   Припинити ковтання зонда та дихати глибоко через ніс

3.     Припинити ковтання та вивести зонд

4.   Не виймаючи зонд, влити через нього трохи теплої води

5.   Продовжити ковтання зонда

 

 

 

Дуоденальне зондування

            Мета дуоденального зондування: дуоденальне зондування про¬водять з діагностичною метою: в отриманих порціях жовчі визна¬чають наявність запальних елементів, паразитів, жовчного піску тощо. Крім цього, дуоденальне зондування є лікувальною проце¬дурою. Звільнення печінкових ходів і жовчного міхура від жовчі сприяє усуненню застійних явищ у жовчних шляхах, що запобі¬гає утворенню конкрементів у жовчному міхурі та подальшому розвиткові запального процесу.

            Протипоказаннями до проведення дуоденального зондування є: гострий холецистит, загострення виразкової хвороби шлунка, два¬надцятипалої кишки, звуження стравоходу, спричинене пухлиною або рубцями, варикозне розширення вен стравоходу.

            Підготовка хворого до дуоденального зондування

            За 2 — 3 дні до обстеження потрібно вилучити з раціону хворо¬го продукти, які призводять до виникнення метеоризму: капус¬ту, картоплю, молоко. Напередодні йому дають атропін у краплях (10 крапель 0,1 % розчину атропіну сульфату). Дуоденальне зон-дування проводять натще.

Послідовність дій під час виконання процедури

Уведення дуоденального зонда у дванадцятипалу кишку

1. Процедуру здійснюйте в гумових рукавичках і фартусі.

2. У дохідливій формі поясніть хворому необхідність та по¬слідовність проведення процедури.

3. Визначте відстань, на яку треба ввести зонд. У положенні стоячи виміряйте у хворого відстань від пупка до різців (ця вели¬чина відповідає першій позначці на зонді) і додайте відстань від різців до вушної часточки або довжину долоні (відповідає другій позначці на зонді).

4. Хворого посадіть на кушетку.

5. Чисто вимитими руками візьміть зволожений водою сте¬рильний зонд. Правою рукою — на відстані 10 — 15 см від оливи, лівою — підтримуйте вільний кінець зонда.

6. Уведіть оливу за корінь язика, запропонуйте хворому зро¬бити кілька ковтальних рухів і глибоко дихати, а в цей час просо¬вуйте зонд у глотку. Якщо з'явилися позиви до блювання, хворий повинен припинити ковтання, губами затиснути зонд і глибоко дихати через ніс.

7. Хворий ковтає зонд повільно, щоб він не скрутився.

8. Коли зонд досягне шлунка (це відповідає першій познач¬ці на зонді), перевірте його положення шляхом аспірації вмісту шприцом. При цьому в шприц надходить світлий вміст шлунка з кислою реакцією (змочений лакмусовий папірець червоніє).

9. Потім хворий ходить по кімнаті й поступово протягом 30 хв ковтає зонд до другої позначки. Олива зонда повинна пройти че¬рез воротар шлунка.

10. За допомогою повітряного поштовху визначте місце зна¬ходження зонда. Покладіть хворого на спину і за допомогою шпри¬ца введіть 10 см3 повітря. Якщо хворий відчує поштовх у право¬му підребер'ї, це означає, що олива знаходиться в дванадцятипа¬лій кишці. Якщо поштовх хворий відчуває в надчеревній ділянці, це означає, що зонд скрутився і знаходиться в шлунку. У такому разі відтягніть зонд до першої позначки і запропонуйте хворому знову поступово ковтати зонд до другої позначки.

11. Покладіть хворого на правий бік на кушетку без подушки, під голову підстеліть рушник, під таз покладіть валик, а під праве підребер'я гарячу грілку.

12. Нижче від рівня розташування хворого на низькому стіль¬чику або спеціальній підставці встановіть штатив з пробірками, лоток і шприц.

13. У разі потрапляння оливи в дванадцятипалу кишку із зон¬да самостійно виділяється рідина жов-туватого кольору. Зовніш¬ній кінець зонда опустіть у пробірку. Перші порції жовчі мутні, оскільки вони містять домішки шлункового вмісту. Потім виді¬ляється прозора рідина світло-жовтого кольору лужної реакції. За 20 — 30 хв виділяється близько 15 — 40 мл першої порції (А) вмісту дванадцятипалої кишки. Якщо ви впевнені, що зонд знаходиться в дванадцятипалій кишці, а жовч не виділяється, то введіть підшкірне 1 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату, який сприяє розкриттю сфінктера за¬гальної жовчної протоки.

14. Для одержання порції В (міхурової жовчі) через зонд по¬ступово за допомогою циліндра шпри-ца введіть один з ентеральних подразників (50 мл 33 % розчину магнію сульфату, підігріто¬го до 38 °С, оливкову або кукурудзяну олію, 40 % розчин глюкози або ксиліту) і накладіть затискувач, хворий при цьому лежить на спині протягом 10 хв.

Подразником може бути 5 ОД пітуїтрину, уведеного внутріш¬ньом'язово.

15. Потім покладіть хворого знову на правий бік, відкрийте зонд, і з нього почне надходити більш густа і в'язка жовч темно-оливкового кольору. У нормі вона виділяється у кількості 50 — 60 мл протягом 20 — 30 хв.

У разі застійних явищ у жовчному міхурі порція В може збіль¬шуватися і, навпаки, у разі хронічного холециститу кількість жовчі цієї порції може зменшуватися.

16. Після другої порції з'являється печінкова жовч — пор¬ція С. Вона світло-лимонного кольору, прозора, без домішок.

17. Після одержання третьої порції витягніть зонд.

18. Позначте пробірки з жовчю (А, В, С) і відправте до лабо¬раторії якомога швидше у зв'язку з продовженням дії ферментів, які руйнують клітинні елементи. Дуоденальний вміст відправте до лабораторії в спеціальному ящику — контейнері.

Запам'ятайте!

1. У разі появи крові в дуоденальному вмісті зондування при¬пиніть і повідомте лікаря.

2. Розчин магнію сульфату не всі хворі сприймають добре: у одних виникає біль у правому підребер'ї, у інших — пронос. У та¬кому разі 33 % розчин магнію сульфату слід замінити на інший ентеральний подразник. Розчин магнію сульфату також не реко-мендується призначати хворим з колітами зі схильністю до про¬носів.

3. Якщо немає можливості відправити порції жовчі до лабо¬раторії, додайте в кожну пробірку 5 — 8 крапель 10 % розчину фор¬маліну, який припиняє дію ферментів.

4. Якщо перше зондування не дало позитивних результатів, то перед повторним зондуванням протягом трьох днів хворий при¬ймає один раз на ніч по 6 крапель 0,1 % розчину атропіну сульфа¬ту за призначенням лікаря.

Надання допомоги у разі можливого ускладнення. Концентрова¬ний (33 %) розчин магнію сульфату спричинює не тільки випорож¬нення жовчного міхура, але й сильно подразнює центри вегетатив¬ної нервової системи, у результаті чого у хворих може спостерігати¬ся слабкість, запаморочення, серцебиття, зниження артеріального тиску. У такому випадку хворому введіть внутрішньовенно повіль¬но 10 мл 10 % розчину кальцію хлориду, який є антагоністом маг¬нію сульфату.